Ізольований Processus Anconaeus IPA у собак: вичерпний посібник
вступ
Ізольований процес Anconaeus IPA — це ортопедичне захворювання, яке зустрічається переважно у певних порід собак, таких як німецька вівчарка, бернський зенненхунд, неаполітанський мастиф, бладхаунд і бордоський дог. При цьому захворюванні спостерігається незрощення анконеального відростка з ліктьовим метафізом. У цій статті детально пояснюється патогенез, діагностика, терапія та прогноз ІПА.
Патогенез ізольованого процесу Anconaeus IPA
Анконеальний відросток утворюється з окремого ядра окостеніння. У схильних порід відсутність зрощення з ліктьовим метафізом може призвести до розвитку IPA. Хвороба найчастіше зустрічається у німецьких вівчарок, тоді як інші схильні породи уражаються рідше.
Симптоми та клінічні ознаки ізольованого IPA anconaeus processus
Перші симптоми з’являються між 4-м і 12-м місяцями життя і проявляються у вигляді кульгавості на опорні ноги, яка посилюється під час стресу та після періодів відпочинку. Ранній розвиток остеоартриту призводить до періодичної кульгавості, яка стає постійною, коли прогресує дегенеративна хвороба суглобів. IPA виникає двосторонньо в 50% випадків. Уражені собаки часто демонструють полегшену позу і приводять суглоб, стоячи, одночасно обертаючи лапою назовні.
Діагностика та диференціальна діагностика ізольованого ІПА анконного процесу
Діагноз ізольованого Anconaeus (IPA) ґрунтується на клінічному огляді та рентгенографічному дослідженні ліктьового суглоба. На рентгенівському знімку ураженого суглоба в зігнутому положенні виявляється ізольований анконогенний процес без накладання.
Варіанти терапії Ізольований процес Anconaeus IPA
Лікування IPA залежить від стадії захворювання та індивідуальних обставин ураженої тварини.
Фіксація лаг гвинтом і ліктьова остеотомія
Якщо ІПА діагностовано до закінчення фази осифікації (у німецьких вівчарок до 4-го місяця, максимум до 6-го місяця), методом вибору є фіксація лаг гвинтом із супутньою остеотомією ліктьової кістки.
Зняття МПА
Якщо фаза окостеніння явно пройшла, IPA необхідно видалити, якщо він не міцно прикріплений до сполучної тканини. Вплив видалення пухкого анконеального відростка на стабільність суглоба та подальше прогресування остеоартриту ще остаточно не з’ясовано. Однак посилення негативного впливу (нестабільність, артроз) сумнівне, якщо IPA вже була ізольована або лише нещільно з’єднана з олекраноном перед операцією.
Прогноз і віддалені результати при IPA ізольованого процесу Anconaeus
Прогноз ІПА залежить від наявних вторинних змін і проведеного лікування. Собаки з твердою сполучнотканинною IPA, а також пацієнти, у яких була виконана рання фіксація та ліктьова остеотомія, мають хороший прогноз. Для всіх інших форм прогноз щодо постійного позбавлення від кульгавості можна класифікувати як обережний до досить поганого.
Зокрема, при консервативному лікуванні розсипчастого IPA можна очікувати важкого остеоартриту та дегенеративного захворювання суглобів з відповідними клінічними симптомами.
Профілактика та лікування
Оскільки IPA має генетичні причини, важливо під час розведення вибирати батьків, вільних від цієї хвороби. Крім того, собак з IPA не слід використовувати для розведення, щоб мінімізувати ризик поширення хвороби.
Для уражених собак рання діагностика та адекватна терапія мають вирішальне значення для підтримки якості життя тварин і зменшення розвитку вторинних змін, таких як остеоартрит.
Поширені запитання та запитання про ізольований IPA Processus Anconaeus
Які породи собак найчастіше уражаються IPA?
Німецька вівчарка найчастіше уражається IPA. Інші схильні породи, такі як бернський зенненхунд, неаполітанський мастиф, бладхаунд і бордоський дог, страждають набагато рідше.
Які симптоми вказують на ІПА?
Типовими симптомами IPA є опорна кульгавість ніг, яка посилюється під час стресу та після періодів відпочинку, небажання рухатися, жорстка хода та захисна поза ураженого суглоба. У запущених стадіях можлива атрофія м'язів і виражені вторинні зміни.
Які варіанти лікування доступні для IPA?
Лікування IPA залежить від стадії захворювання та індивідуальних обставин ураженої тварини. Фіксація гвинтом із затримкою з супутньою остеотомією ліктьової кістки є методом вибору, якщо IPA діагностовано до кінця фази осифікації. Якщо фаза осифікації була перевищена і IPA не вріс міцно в сполучну тканину, показано видалення IPA. Прогноз залежить від наявних вторинних змін і проведеного лікування.
Резюме
Ізольований анконеальний відросток IPA - це ортопедичне захворювання, яке зустрічається переважно у деяких порід собак і характеризується незрощенням анконеального відростка з ліктьовим метафізом. Симптоми проявляються в опорній кульгавості ніг і небажанні рухатися. Діагноз ставиться шляхом клінічного огляду та рентгенографії ураженого суглоба. Терапія залежить від стадії захворювання і включає фіксацію лаг гвинтом і ліктьову остеотомію або видалення ІПА. Прогноз залежить від наявних вторинних змін і проведеного лікування. Профілактичні заходи, такі як відповідальна практика розведення та рання діагностика, мають вирішальне значення для зниження поширеності захворювання та добробуту уражених собак. Не соромтеся запитати одного з наших хірургів .
Ізольований процес Anconaeus IPA після лікування
Найважливіші подальші заходи включають знеболюючу терапію та фізіотерапію. Під час одужання собака повинна прийняти захисну позицію, щоб зменшити тиск на уражений лікоть. Крім того, необхідно регулярно проходити обстеження, щоб стежити за процесом загоєння та виявити можливі ускладнення на ранній стадії.
Фізична терапія може допомогти відновити рухливість ураженого ліктя. Наприклад, можуть використовуватися спеціальні вправи, масаж і теплові чи холодні аплікації. Однак точний тип терапії завжди слід підбирати індивідуально для собаки.
Загалом, подальше лікування IPA ізольованого процесу Anconaeus є важливою частиною загального лікування. Послідовний та індивідуально підібраний догляд може допомогти собаці швидко відновити форму та вести нормальний спосіб життя.
Іншим важливим заходом під час подальшого лікування ізольованого IPA anconaeus processus є застосування знеболюючих препаратів. Операція і пов'язані з нею зміни в ураженій області можуть викликати біль, який необхідно полегшити за допомогою адекватної знеболювальної терапії. Для цього існують різні препарати, які лікуючий ветеринар повинен підібрати індивідуально для собаки та рівня її болю.
Щоб підтримати загоєння та допомогти собаці повернутися до нормального руху, також може бути корисним реабілітаційний захід. Професійна фізіотерапія може допомогти покращити рухливість ліктя та стабілізувати уражений суглоб. Також прискорити одужання може спеціальна дієта, яка забезпечує організм собаки важливими поживними речовинами.
Важливо, щоб подальше лікування ізольованого IPA Processus Anconaeus продовжувалося не лише під час фази негайного одужання, але й після неї. Регулярні огляди повинні допомогти виявити можливі віддалені наслідки та вчасно їх лікувати. Адаптована ЛФК і цілеспрямовані вправи також можуть допомогти собаці повернутися до нормального життя в довгостроковій перспективі.
Загалом, подальше лікування ізольованого процесу Anconaeus IPA є важливою частиною загального лікування та має проводитися досвідченим ветеринаром. Ретельний догляд може полегшити біль, покращити рухливість і уникнути можливих ускладнень.