Вивих надколінка у собак: причини, діагностика, лікування, вправи та поточні дослідження

Вивих надколінка у собак є поширеною ортопедичною проблемою, яка вражає багатьох власників собак. Цей стан, при якому колінна чашечка (надколінок) вислизає зі свого нормального положення, може спричинити біль, кульгавість і довгострокові проблеми з суглобами. У цій статті ми обговоримо причини, симптоми, діагностику та варіанти лікування вивиху надколінка у собак, щоб дати вам і вашій собаці краще розуміння стану та поради щодо ведення здорового життя.

Що таке вивих надколінка у собак?

Визначення та анатомія

Колінна чашечка, або колінна чашечка, - це невелика кістка, яка лежить в сухожиллі великого м'яза стегна (квадрицепса) і служить для захисту колінного суглоба. Коли колінна чашечка вививається, колінна чашечка вискакує зі свого нормального положення в так званій трохлеарній борозенці, поглибленні в нижній частині стегнової кістки (стегнової кістки). Це може призвести до болю, запалення та обмеження рухів.

Причини вивиху надколінка у собак

Вроджені фактори

Деякі собаки більш сприйнятливі до вивиху надколінка через їх генетичний склад. Особливо страждають менші породи собак, такі як чихуахуа, померанський шпіц і йоркширський тер’єр, але також можуть постраждати великі породи, такі як лабрадори та золотисті ретривери. Слабка структура зв’язок, неправильне формування суглобів і неглибока трохлеарна борозна є одними з вроджених факторів, які можуть сприяти розвитку вивиху надколінка.

Набуті фактори

Набутий вивих надколінка у собак може виникати внаслідок різних причин, таких як травма, ожиріння, відсутність фізичних вправ або старіння. Травматичні події, такі як падіння або зіткнення, можуть послабити зв’язки та навколишні тканини, збільшуючи ймовірність вивиху надколінка.

Симптоми вивиху надколінка у собак

Кульгавість і біль

У собак із вивихом надколінка часто спостерігаються ознаки кульгавості та біль у ураженій кінцівці. Це може бути періодичним або постійним, залежно від тяжкості стану.

Утруднене пересування

Собаки з вивихом надколінка можуть відчувати труднощі при підйомі по сходах, стрибках або лежанні. Вони також можуть проявляти незвичну модель ходи, наприклад, піднімати уражену ногу або «стрибати» на трьох ногах.

набряк і запалення

У деяких випадках уражене коліно може бути опухлим і запаленим, що вказує на запалення суглобової капсули та навколишніх м’яких тканин.

Діагностика вивиху надколінка у собак

Клінічний огляд

Діагностика вивиху надколінка у собак починається з ретельного клінічного огляду ветеринара. Уражену ногу пальпують для оцінки стабільності колінного суглоба та наявності вивиху.

Процедури візуалізації

Рентгенівські промені можуть допомогти оцінити ступінь вивиху надколінка та можливі супутні захворювання, такі як остеоартрит або інші зміни кісток. У деяких випадках комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ), щоб отримати більш детальну інформацію про колінний суглоб.

Варіанти лікування вивиху надколінка у собак

Консервативне лікування

Легкі випадки вивиху надколінка у собак можна лікувати консервативно. До них відносяться знеболюючі, протизапальні препарати, засоби для зниження ваги та фізіотерапія. У деяких випадках фіксатор суглоба також може бути корисним для стабілізації ураженого коліна та полегшення болю.

Хірургічне лікування

У більш важких випадках вивиху надколінка, які не піддаються консервативному лікуванню, може знадобитися хірургічне втручання. Існують різні хірургічні методи, які можна використовувати для стабілізації колінного суглоба та підтримки колінної чашечки в правильному положенні. Це включає поглиблення трохлеарної борозни, переміщення точки вставлення сухожилля надколінка та натягування капсули суглоба.

Профілактика вивиху надколінка у собак

Контроль ваги

Підтримка здорової маси тіла може допомогти зменшити ризик вивиху надколінка у собак за рахунок зменшення тиску на колінний суглоб.

Регулярні фізичні вправи

Регулярні помірні вправи можуть допомогти зміцнити м’язи навколо колінного суглоба та зберегти рухливість суглобів.

Вправи для собак на вивих надколінка: 6 ефективних вправ для підтримки вашої собаки

Для собак, які страждають від вивиху колінної чашечки, надзвичайно важливо зміцнювати м'язи задніх кінцівок, щоб захистити колінний суглоб і зменшити ризик повторного вивиху. У цій статті ми покажемо вам п’ять ефективних вправ, які ви можете робити зі своєю собакою вдома.

Якщо ваша собака нещодавно перенесла операцію, проконсультуйтеся з ветеринаром або фізіотерапевтом перед початком вправ.

Вправа 1: балансування чотирилапого

Тренує: стабілізацію м'язів всього тіла, координацію

Вимоги: Нековзка поверхня

Виконання:

1. Покладіть собаку на неслизьку поверхню та переконайтеся, що вона стоїть прямо.
2. Обережно підніміть одну з передніх лап і затримайте її в повітрі 3-5 секунд. Повторіть з другою передньою лапою.
3. Виконайте вправу і задніми лапами. Почніть з ураженої ноги, щоб ваша собака спочатку використовувала стійку ногу для стабілізації.
4. Переконайтеся, що ваша собака переносить свою вагу на інші три ноги і що на вашій руці немає ваги.

Періодичність: 3 підходи, 3 рази на тиждень

Вправа 2: активація задньої чверті

Тренує: м'язи задніх кінцівок, рівновагу, координацію

Вимоги: невелике неслизьке піднесення (наприклад, плоска книга або подушка для рівноваги)

Виконання:

1. Покладіть задні лапи вашої собаки на підніжку так, щоб її тіло було злегка нахилене.
2. Переконайтеся, що ваша собака тримає голову прямо, а її вага рівномірно розподіляється на обидві задні лапи.
3. Затримайтеся в цьому положенні на 3-5 секунд, а потім опустіть собаку на всі чотири лапи.

Періодичність: 3 підходи, 3 рази на тиждень

Вправа 3: Тренування Кавалетті

Тренує: м'язи задніх кінцівок, координацію, рухливість суглобів

Вимоги: 4-6 кавалетті або подібних перешкод (наприклад, мітли на квіткових горщиках)

Збільшуйте складність: змінюйте висоту перешкод

Примітка: Тренуйтеся повільно та стримано

Як часто: 3 підходи, 2-3 рази на тиждень

виконання

Розмістіть кавалетті на рівній відстані приблизно такої ж довжини, як ваша собака. Повільно проводьте собаку через перешкоди, переконавшись, що вона правильно піднімає ноги над кавалетті. Повторіть вправу 3 рази в кожну сторону.

Вправа 4: ходьба вгору та вниз

Тренує: м'язи задніх кінцівок, рівновагу, координацію

Вимоги: гірка або пандус

Збільшити складність: збільшити нахил або складність місцевості

Примітка: Ходьба повільна, контрольовані рухи

Як часто: 3 підходи, 2-3 рази на тиждень

виконання

Знайдіть пагорб або пандус і повільно проведіть собаку вгору та вниз по пагорбу. Переконайтеся, що ваша собака робить контрольовані кроки та рухається, не послизаючи та не спотикаючись. Повторіть вправу 3 рази в кожну сторону.

Вправа 5: бічний біг

Тренує: бічні м'язи, рівновагу, координацію

Вимоги: Рівна, неслизька поверхня

Збільшення складності: Швидший біг убік

Примітка: Правильне виконання рухів

Як часто: 3 підходи, 2-3 рази на тиждень

виконання

Встаньте поруч із собакою і повільно проведіть її вбік, щоб вона перехрестила ноги, щоб рухатися. Переконайтеся, що ваша собака виконує рухи правильно, а не просто стрибає вбік. Повторіть вправу 3 рази в кожну сторону.

Вправа 6: вправи сидячи-стоячи

Тренує: м'язи задніх кінцівок, координацію

Вимоги: Рівна, неслизька поверхня

Збільште складність: виконуйте вправу швидше

Примітка: повільні та контрольовані рухи, правильне виконання

Як часто: 3 підходи по 5-10 повторень, 2-3 рази на тиждень

виконання

Попросіть собаку сісти, а потім за допомогою жесту або словесної команди змусьте її встати. Переконайтеся, що ваша собака виконує повільні, контрольовані рухи та виконує вправу правильно, не стрибаючи та не шкодуючи задніх лап. Повторіть вправу в 3 підходи по 5-10 повторень на підхід.

Додаткові поради

• Перед початком вправ проконсультуйтеся з ветеринаром або фізіотерапевтом, щоб переконатися, що вправи підходять вашій собаці.
• Перед вправами розігрійте собаку, погулявши разом протягом кількох хвилин або запропонувавши легку гру.
• Розвивайте вправи повільно та регулюйте складність і частоту вправ у міру просування собаки.
• Будьте обережні, щоб не перенапружувати собаку під час вправ, і спостерігайте за нею на наявність ознак болю чи дискомфорту. Якщо це сталося, негайно припиніть вправу.
• Винагороджуйте собаку під час і після вправ, щоб підтримувати позитивні тренування та підтримувати мотивацію.

Регулярно та правильно виконуючи ці вправи зі своєю собакою, ви можете допомогти їй зміцнити м’язи, покращити рухливість суглобів і краще справлятися з вивихом надколінка. Завжди консультуйтеся з ветеринаром або фізіотерапевтом, щоб забезпечити найкращий догляд і підтримку для вашої собаки.

Вивих колінної чашечки Тривалість життя собаки: наслідки

Вивих надколінка у собак — це поширений ортопедичний стан у собак, при якому колінна чашечка (надколінок) вислизає зі свого нормального положення в пазу стегнової кістки (стегнової кістки). Це може призвести до болю, кульгавості та обмеження рухливості. Очікувана тривалість життя собаки з вивихом надколінка залежить від кількох факторів, у тому числі від тяжкості стану, віку та загального стану здоров’я собаки, а також від використовуваних методів лікування.

Часті запитання (FAQ)

висновок

Вивих надколінка у собак є поширеним ортопедичним захворюванням, яке може викликати біль, кульгавість і довгострокові проблеми з суглобами. Точні причини можуть бути вродженими або набутими, а варіанти лікування варіюються від консервативних заходів до хірургічного втручання. Щоб ваша собака мала здорове та безболісне життя, важливо вчасно розпізнати ознаки вивиху надколінка та тісно співпрацювати з вашим ветеринаром, щоб розробити найкращу стратегію лікування для вашого чотириногого друга.

Сучасні дослідження вивиху надколінка у собак

Останніми роками було проведено численні дослідження, щоб покращити розуміння вивиху надколінка у собак і розробити інноваційні методи лікування. Нижче наведено деякі ключові напрями дослідження та результати.

Генетичні фактори

Деякі дослідження вивчали генетичні фактори, які можуть сприяти розвитку вивиху надколінка у собак. Ці дослідження визначили певні породи як особливо сприйнятливі до захворювання, такі як пудель, йоркширський тер’єр, чихуахуа та кавалер-кінг-чарльз-спанієль. Однак точні генетичні причини вивиху надколінка ще не повністю вивчені, і необхідні подальші дослідження для розробки потенційних профілактичних заходів і стратегій розведення.

Методи діагностики

Удосконалення методів діагностики є ще одним напрямком поточних досліджень. Такі методи візуалізації, як рентген, ультразвук і магнітно-резонансна томографія (МРТ), розвиваються, щоб забезпечити точнішу діагностику вивиху надколінка та анатомічних аномалій, що лежать в основі. Рання та точна діагностика може допомогти визначити найбільш відповідну стратегію лікування для кожної окремої собаки.

Хірургічні та консервативні методи лікування

Дослідження також зосереджено на вдосконаленні хірургічного та консервативного лікування вивиху надколінка. Розробляються та вдосконалюються нові хірургічні методики, такі як транспозиція горбистості великогомілкової кістки (ТТТ) і трохлеопластика, щоб досягти тривалої стабілізації колінної чашечки та зменшити ризик ускладнень.

Консервативні методи лікування, такі як фізіотерапія, гідротерапія та контроль ваги, також вивчаються далі, щоб оптимізувати їхню ефективність у полегшенні болю та покращенні функції суглобів. Дослідження препаратів, спрямованих на полегшення болю та зменшення запалення, також є важливим аспектом поточних досліджень.

Віддалені наслідки та якість життя

Дослідження віддалених наслідків вивиху надколінка та впливу на якість життя хворих собак є дуже важливими. Дослідження вивчають зв’язок між вивихом надколінка та розвитком вторинних проблем із суглобами, таких як остеоартрит, з метою розробки кращих стратегій запобігання та лікування цих ускладнень.

Загалом поточні дослідження вивиху надколінка у собак сприяють розширенню розуміння цього стану та розробці інноваційних методів лікування для покращення якості життя та тривалості життя уражених собак. Завдяки постійним дослідженням генетичних факторів, методів діагностики, хірургічного та консервативного лікування, а також віддалених наслідків вивиху надколінка, ветеринари та власники собак можуть бути краще поінформовані та підготовлені до надання найкращої допомоги собакам із цим захворюванням.

Профілактичні заходи та перспективи

Враховуючи високу поширеність вивиху надколінка у деяких порід собак, профілактичні заходи та стратегії розведення мають велике значення. Майбутні дослідження можуть бути зосереджені на виявленні факторів ризику та сприятливих умов для розробки програм розведення, спрямованих на зниження частоти вивиху надколінка в групі ризику.

Крім того, дослідження додаткових терапевтичних підходів, таких як використання харчових добавок і ортопедичних пристроїв, є багатообіцяючою сферою, яка може допомогти розширити можливості лікування собак з вивихом надколінка.

Нарешті, постійна співпраця між ветеринарами, власниками собак і заводчиками має вирішальне значення для кращого розуміння вивиху надколінка та його впливу на якість життя собак. Докладаючи спільних зусиль для покращення профілактики, діагностики та лікування цього стану, ми можемо врешті-решт допомогти покращити добробут і тривалість життя уражених собак.

Загалом поточні дослідження вивиху надколінка у собак показують, що можна досягти значного прогресу в діагностиці, лікуванні та профілактиці цього стану завдяки міждисциплінарній співпраці та інноваційним підходам. Завдяки безперервній відданості ветеринарної спільноти дослідженням і застосуванню нових знань ветеринари та власники собак можуть прагнути покращити та, можливо, навіть подовжити якість життя та тривалість життя собак із вивихом надколінка