Гіперпаратиреоз у котів: вичерпний посібник

вступ

Гіперпаратиреоз — серйозне захворювання у кішок, що характеризується гіперактивністю паращитовидних залоз. Цей стан призводить до дисбалансу паратгормону, що, у свою чергу, може спричинити серйозні проблеми зі здоров’ям хворого кота.

Що таке гіперпаратиреоз?

Гіперпаратиреоз у кішок зустрічається у двох основних формах: первинний і вторинний гіперпаратиреоз.

Первинний гіперпаратиреоз

Первинний гіперпаратиреоз зазвичай спричинений доброякісними пухлинами (аденомами) паращитовидних залоз і призводить до неконтрольованого вивільнення паратгормону, що призводить до гіперкальціємії (підвищення рівня кальцію в крові).

Вторинний гіперпаратиреоз

Вторинний гіперпаратиреоз розвивається у відповідь на інші основні захворювання, такі як хронічна ниркова недостатність, або внаслідок харчового дисбалансу кальцію та фосфату, особливо у молодих кішок, що ростуть.

Гіперпаратиреоз у кішок
Гіперпаратиреоз у котів 3

(C) https://bioone.org/journals/journal-of-feline-medicine-and-surgery-open-reports/volume-6/issue-2/2055116920976544/Primary-hyperparathyroidism-caused-by-bilateral-parathyroid -cystic-carcinoma-in-a/10.1177/2055116920976544.full

Симптоми гіперпаратиреозу у кішок

Загальні симптоми

У котів із гіперпаратиреозом спостерігаються деякі симптоми, які вказують на підвищену секрецію паратгормону та метаболічні зміни, які це викликає. До них належать:

  • Анорексія: коти часто виявляють знижений апетит або повністю відмовляються від їжі.
  • Слабкість і апатія: уражені тварини часто виглядають тупими і мало зацікавлені в оточенні.
  • Підвищена спрага та часте сечовипускання: цей симптом виникає особливо при гіперкальціємії.
  • Блювота і запор: Розлади травного тракту можуть бути викликані підвищенням рівня кальцію.

Специфічні симптоми первинного гіперпаратиреозу

При первинній формі гіперпаратиреозу можуть спостерігатися додаткові специфічні симптоми:

  • Пальпаторне утворення в області шиї: у деяких випадках збільшену паращитовидну залозу можна відчути як утворення в області шиї.
  • Сечокам’яна хвороба з оксалатом кальцію: підвищений рівень кальцію може призвести до утворення каменів у сечовому міхурі, що може призвести до таких симптомів сечовивідних шляхів, як полакізурія (часте сечовипускання) і странгурія (болісне сечовипускання).

Специфічні симптоми вторинного гіперпаратиреозу

Вторинний гіперпаратиреоз часто проявляється симптомами, які пов’язані з основною причиною:

  • Кульгавість і небажання рухатися: це особливо стосується вторинного гіперпаратиреозу, спричиненого дієтою, який часто супроводжується дефіцитом кальцію та призводить до ослаблення кісток.
  • Чутливість до болю: навіть легка травма може спричинити переломи кісток у цих тварин.
  • Компресійні переломи хребців: вони можуть виникати у кішок із спричиненим дієтою вторинним гіперпаратиреозом і призводити до різкого обмеження рухів.

Діагностичні підказки

Важливо підкреслити, що перераховані вище симптоми не завжди є специфічними для гіперпаратиреозу і можуть також виникати при інших захворюваннях. Точний діагноз можна поставити лише після комплексного ветеринарного огляду, включаючи аналіз крові та візуалізацію.

Виявлення та лікування гіперпаратиреозу у котів вимагає високого рівня уваги та досвіду. Якщо є підозра на цей стан, дуже важливо діяти швидко та звернутися до професійного ветеринара, щоб забезпечити благополуччя та здоров’я кота.

Діагностика та диференційна діагностика гіперпаратиреозу у котів

Діагностика гіперпаратиреозу

Діагностика гіперпаратиреозу у котів вимагає поєднання клінічного обстеження, лабораторних тестів і тестів візуалізації.

Клінічний огляд

Першим кроком є ​​ретельний клінічний огляд ветеринара . Особливу увагу приділяють таким симптомам, як слабкість, апатія, блювота і можливі зміни в області шиї.

Лабораторні дослідження

Аналізи крові відіграють центральну роль:

  • Рівень кальцію в сироватці крові: підвищений рівень кальцію є ознакою гіперпаратиреозу.
  • Рівень паратгормону: підвищений рівень паратгормону підтверджує діагноз.
  • Концентрації кальцитріолу: вони також можуть підвищуватися.
  • Тести функції нирок: вони важливі для виявлення вторинного гіперпаратиреозу внаслідок захворювання нирок.

Процедури візуалізації

  • Рентген: особливо довгих кісток для виявлення ознак ослаблення або переломів кісток.
  • УЗД: може бути корисним для прямої візуалізації змін у паращитовидних залозах.

Диференційна діагностика

При диференціальній діагностиці гіперпаратиреозу слід враховувати кілька інших захворювань, які можуть викликати подібні симптоми:

  • Злоякісна гіперкальціємія: це може бути викликано різними видами раку, а також призводить до підвищення рівня кальцію в крові.
  • Ідіопатична гіперкальціємія: стан, причина якого невідома, але призводить до підвищення рівня кальцію.
  • Гіпервітаміноз вітаміну D: Надмірне споживання вітаміну D також може призвести до гіперкальціємії.
  • Ниркова недостатність: хронічне захворювання нирок може призвести до вторинного гіперпаратиреозу.

Діагностика гіперпаратиреозу у кішок вимагає ретельного і всебічного обстеження. Важливо враховувати як первинну, так і вторинну форми захворювання і диференціювати його від інших подібних захворювань. Тісна співпраця між власниками домашніх тварин і ветеринарами має вирішальне значення для встановлення точного діагнозу та забезпечення найкращого лікування ураженої кішки.

графік ТД; A[Гіперпаратиреоз] -->|Первинний| B [Первинний гіперпаратиреоз]; A -->|Вторинний| C[Вторинний гіперпаратиреоз]; B -->|Причина| D [аденоми паращитовидних залоз]; C -->|Причина| E [Хронічна ниркова недостатність]; C -->|Причина| F [харчовий дисбаланс];

Варіанти лікування гіперпаратиреозу у котів

Лікування первинного гіперпаратиреозу

Хірургічне видалення

  • Паратиреоїдектомія: хірургічне видалення ураженої паращитовидної залози є кращим методом лікування. Ця операція вимагає спеціальних навичок і досвіду, тому її повинен проводити фахівець.

Медикаментозна терапія

  • Лікування гіперкальціємії: важливо регулювати рівень кальцію до та після операції. Цього можна досягти за допомогою інфузій NaCl і діуретиків, таких як фуросемід, для збільшення виведення кальцію нирками.

Догляд

  • Моніторинг рівня кальцію: після видалення паращитовидної залози необхідний ретельний моніторинг рівня кальцію в сироватці крові, щоб запобігти раптовому падінню кальцію, яке може призвести до гіпокальціємії.

Лікування вторинного гіперпаратиреозу

Зміна дієти

  • Збалансована дієта: у випадку вторинного гіперпаратиреозу, пов’язаного з дієтою, вирішальною є негайна зміна дієти на комерційно доступну збалансовану дієту з нормальним вмістом кальцію.
  • Добавки: якщо концентрація кальцію в сироватці крові сильно знижена, у перші кілька днів може знадобитися добавка кальцію.

Лікування основного захворювання

  • Хронічна хвороба нирок: вторинний гіперпаратиреоз внаслідок хвороби нирок потребує лікування основної хвороби нирок. Це може включати спеціальну ниркову дієту, рідинну терапію та спеціальні ліки залежно від випадку.

Моніторинг і налаштування

  • Регулярні перевірки: моніторинг рівнів кальцію та фосфатів, а також показників нирок є важливим для відповідного коригування лікування.

Важливі аспекти лікування

  • Індивідуальне лікування: кожен кіт реагує по-різному, тому лікування має бути індивідуальне для кожної тварини.
  • Довготривале лікування: часто необхідно довічне лікування основного захворювання, особливо при вторинному гіперпаратиреозі.
  • Регулярні ветеринарні перевірки: Ретельні ветеринарні мають вирішальне значення для моніторингу успіху лікування та внесення коригувань, якщо це необхідно.

Лікування гіперпаратиреозу у котів вимагає ретельного та цілеспрямованого підходу, який може включати як хірургічне, так і медикаментозне лікування. Важливо, щоб ветеринар і власник тварини тісно співпрацювали, щоб забезпечити найкращий догляд і оптимальний результат для ураженої кішки.

Чи виліковний гіперпаратиреоз?

Питання про те, чи можна вилікувати гіперпаратиреоз у кішок, залежить від типу гіперпаратиреозу та загального стану здоров’я кішки.

При первинному гіперпаратиреозі , який найчастіше спричинений доброякісними пухлинами паращитовидних залоз, лікування часто можливо. Хірургічне видалення ураженої паращитовидної залози (паращитовидних залоз) у багатьох випадках може призвести до повного одужання. Однак після операції важливо ретельно контролювати рівень кальцію в крові, оскільки можливе раптове падіння, що може призвести до подальших ускладнень.

При вторинному гіперпаратиреозі , який виникає внаслідок інших основних захворювань, таких як хронічна хвороба нирок або незбалансоване харчування, основна увага приділяється лікуванню основної причини. Захворювання можна добре контролювати за допомогою адаптованої дієти та, якщо необхідно, спеціального лікування для підтримки функції нирок. Хоча вторинний гіперпаратиреоз сам по собі не може бути повністю виліковним, симптоми та причини, що лежать в основі, часто можна успішно впоратися, щоб забезпечити коту хорошу якість життя.

У будь-якому випадку дуже важливо, щоб коти з гіперпаратиреозом отримували ретельний догляд ветеринара. Регулярні огляди та скориговані плани лікування важливі для забезпечення найкращого догляду та зміцнення здоров’я та благополуччя кішки.

Породи, які зазвичай уражаються гіперпаратиреозом у котів

Що стосується гіперпаратиреозу у котів, деякі породи мають певну схильність до цього захворювання, зокрема первинний гіперпаратиреоз. Важливо підкреслити, що це захворювання може виникнути у кішок будь-якої породи, однак є певні тенденції:

сіамська

  • Сіамські коти: сіамські коти особливо помітні. Вони виявляють дещо вищу сприйнятливість до первинного гіперпаратиреозу. Це може бути пов’язано з генетичними факторами, але точні причини ще не повністю вивчені.

Старші коти

  • Вік: хоча расова приналежність може відігравати певну роль, вік є суттєвим фактором. Літні коти, незалежно від породи, зазвичай більш сприйнятливі до первинного гіперпаратиреозу. Середній вік розвитку цього захворювання часто становить близько 13 років.

Відсутність специфічної расової схильності до вторинного гіперпаратиреозу

  • Немає чіткої расової схильності до вторинного гіперпаратиреозу, який спричинений такими факторами, як захворювання нирок або дисбаланс харчування. Тут відіграють роль загальні фактори здоров’я та харчування.

Хоча деякі породи, такі як сіамські, можуть мати підвищену сприйнятливість до первинного гіперпаратиреозу, важливо знати, що цей стан може вплинути на котів усіх порід. Регулярні ветеринарні огляди та відповідне харчування та догляд мають вирішальне значення для мінімізації ризику гіперпаратиреозу та зміцнення здоров’я вашої кішки.

Часті запитання про гіперпаратиреоз у котів

Що таке гіперпаратиреоз у кішок?

Гіперпаратиреоз у кішок - це захворювання паращитовидних залоз, що призводить до надмірного вироблення паратгормону.
Цей гормон є центральним для регулювання рівня кальцію та фосфату в організмі. Існує дві основні форми: Первинний гіперпаратиреоз: зазвичай це доброякісна пухлина паращитовидних залоз, яка призводить до неконтрольованої секреції гормонів.
Вторинний гіперпаратиреоз: ця форма виникає у відповідь на інші основні захворювання, такі як хронічна хвороба нирок або незбалансоване харчування, що спричиняє дисбаланс кальцію та фосфату в організмі.

Які симптоми вказують на гіперпаратиреоз?

Симптоми можуть відрізнятися, але є деякі загальні ознаки:
Загальна слабкість і апатія
Зниження апетиту або анорексія
Підвищена спрага і сечовипускання (особливо при гіперкальціємії)
Блювота і запор
Відчутне утворення на шиї (при первинному гіперпаратиреозі)
Кульгавість і болючість (при вторинному гіперпаратиреозі)

Як діагностується гіперпаратиреоз у кішок?

Діагноз ставиться за допомогою комбінації методів:
Клінічне обстеження: ветеринар шукає симптоми та проводить ретельний медичний огляд.
Лабораторні дослідження: аналізи крові проводяться для визначення рівня кальцію та паратгормону.
Візуалізація: рентгенівські промені та ультразвук можна використовувати для виявлення змін у кістках і паращитовидних залозах.

Які існують варіанти лікування?

Лікування залежить від типу гіперпаратиреозу:
Первинний гіперпаратиреоз: хірургічне видалення ураженої паращитовидної залози часто є найефективнішим методом.
Крім того, може знадобитися лікування для зниження рівня кальцію. Вторинний гіперпаратиреоз: основна увага приділяється лікуванню основного захворювання. Важливе значення має збалансована дієта та, якщо необхідно, добавки кальцію.

Як я можу допомогти своїм котам залишатися здоровими та мінімізувати ризик гіперпаратиреозу?

Збалансоване харчування має важливе значення, особливо щоб уникнути спричиненого дієтою вторинного гіперпаратиреозу. Регулярні ветеринарні огляди важливі для раннього виявлення ознак захворювань, які можуть призвести до вторинного гіперпаратиреозу. Регулярні огляди здоров’я особливо важливі для літніх кішок, особливо таких порід, як сіамські, які більш сприйнятливі. Також переконайтеся, що ваша кішка споживає достатню кількість рідини та має добрий кальцієво-фосфатний баланс у своєму раціоні.

Короткий опис гіперпаратиреозу у котів

Гіперпаратиреоз у кішок - це захворювання, що характеризується надмірною активністю паращитовидних залоз. Гіперпаратиреоз у кішок може протікати в двох основних формах: первинний і вторинний гіперпаратиреоз. Первинний гіперпаратиреоз у котів найчастіше спричинений доброякісними пухлинами паращитовидних залоз, тоді як вторинний гіперпаратиреоз у котів часто є наслідком хронічної хвороби нирок або незбалансованого харчування. Гіперпаратиреоз у кішок призводить до збільшення вироблення паратгормону, який, у свою чергу, впливає на баланс кальцію в організмі.

Гіперпаратиреоз у кішок проявляється різними симптомами. Типовими ознаками гіперпаратиреозу у кішок є загальна слабкість, втрата апетиту, підвищена спрага і часте сечовипускання. Гіперпаратиреоз у котів також може викликати блювоту та запор. У кішок із первинним гіперпаратиреозом в області шиї часто можна побачити пальпаторне утворення. Гіперпаратиреоз у котів, особливо вторинний тип, може викликати кульгавість і чутливість, оскільки дефіцит кальцію послаблює кістки.

Діагностика гіперпаратиреозу у кішок вимагає комплексного клінічного обстеження. Гіперпаратиреоз у котів зазвичай діагностується за допомогою аналізів крові, які виявляють підвищений рівень кальцію та паратгормону. Візуалізаційні тести, такі як рентген та ультразвук, також можуть бути корисними для діагностики гіперпаратиреозу у котів.

Лікування гіперпаратиреозу у кішок залежить від конкретної форми захворювання. Гіперпаратиреоз у кішок, викликаний первинними причинами, часто лікується хірургічним шляхом шляхом видалення уражених паращитовидних залоз. З іншого боку, вторинний гіперпаратиреоз у кішок потребує лікування основних причин, таких як корекція дієти або лікування захворювання нирок.

Прогноз для кішок з гіперпаратиреозом залежить від раннього виявлення та лікування. При своєчасній діагностиці та правильному лікуванні коти з гіперпаратиреозом можуть вести відносно нормальний спосіб життя. Профілактика вторинного гіперпаратиреозу у кішок вимагає збалансованого харчування та регулярних ветеринарних оглядів. Гіперпаратиреоз у котів є серйозним захворюванням, але за належного догляду та медичної допомоги з наслідками можна добре впоратися.

Прокрутити вгору
Німецький