Гіпоадренокортицизм (хвороба Аддісона) у котів: вичерпний посібник

вступ

Гіпоадренокортицизм, часто відомий як хвороба Аддісона, є розладом, що характеризується недостатньою активністю кори надниркових залоз. Це призводить до недостатнього вироблення необхідних гормонів. У цій статті представлений вичерпний огляд захворювання у кішок.

Визначення та синоніми

Гіпоадренокортицизм або хвороба Аддісона описує стан, при якому відбувається недостатнє вироблення мінералокортикоїдів і глюкокортикоїдів корою надниркових залоз .

Синоніми:

• Адренокортикальна недостатність
• хвороба Аддісона (англ.)

Епідеміологія

Хоча первинний гіпоадренокортицизм рідко зустрічається у котів, вік уражених тварин зазвичай становить від 1 до 14 років. Особливо це помітно у кішок молодого та середнього віку. На сьогоднішній день не виявлено гендерних упереджень.

Етіологія і патогенез

Первинний гіпоадренокортицизм

Ця форма зазвичай викликається імуноопосередкованим руйнуванням кори надниркових залоз. Інші причини можуть включати травму або двосторонню інфільтрацію лімфомою.

Вторинний гіпоадренокортицизм

В основному це відбувається, коли стероїдні гормони (наприклад, мегастролу ацетат або метилпреднізолон) припиняються занадто швидко. Це призводить до зниження вивільнення АКТГ і, таким чином, до зниження виробництва глюкокортикоїдів.

Клінічні ознаки гіпоадренокортицизму (хвороби Аддісона) у котів

Котячий гіпоадренокортицизм (хвороба Аддісона), також відомий як хвороба Аддісона, є недостатньою роботою надниркових залоз, яка може виникати у котів. Клінічні симптоми цього захворювання можуть бути різноманітними, іноді неспецифічними, що ускладнює діагностику. Досконале знання клінічних ознак має вирішальне значення для своєчасної діагностики та відповідного лікування.

Загальна слабкість і млявість

• Апатія : коти з гіпоадренокортицизмом можуть бути помітно млявими та малоактивними. Вони часто виявляють менший інтерес до ігор, їжі чи соціальної взаємодії.
• М’язова слабкість : сила м’язів може бути порушена через дисбаланс електролітів. Через це уражені коти стають менш активними або відчувають труднощі зі стрибками та лазінням.

Проблеми з харчуванням і вагою

• Анорексія : втрата апетиту або повна відсутність апетиту є поширеним симптомом. Уражені коти можуть раптово відмовитися від їжі.
• Втрата ваги : ​​Значна втрата ваги може статися через зменшення споживання корму або проблеми з метаболізмом.

Проблеми з травленням

• Блювота : деякі коти можуть блювати неодноразово, що може призвести до зневоднення.
• Поліурія та полідипсія : у деяких кішок із цим захворюванням спостерігаються підвищена спрага (полідипсія) та збільшення виділення сечі (поліурія).

Серцево-судинні симптоми

• Брадикардія : може виникнути уповільнене серцебиття, через що кішка відчуває млявість або навіть непритомність.
• Колапс : у важких випадках коти можуть раптово впасти, особливо під час стресу або фізичного навантаження.

Інші симптоми

• Гіпотермія : може спостерігатися нижча за норму температура тіла, особливо під час клінічних оглядів.
• Зневоднення : через блювоту або зменшення пиття коти можуть виглядати зневодненими, з сухими слизовими оболонками та запалими очима.

Важливо підкреслити, що ці симптоми можуть виникати і при інших захворюваннях. Тому точний діагноз, поставлений ветеринаром, важливий для забезпечення відповідного лікування. Раннє виявлення та лікування гіпоадренокортицизму може врятувати життя та значно покращити якість життя хворих котів.

(C) https://twitter.com/drkarenbecker/status/632244152898580480

Діагностика

Лабораторні дослідження

Типові висновки:

• Гіпонатріємія
• Гіперкаліємія
• Зниження натрій-калієвого співвідношення
• азотемія

Тест на стимуляцію АКТГ у котів

Тест на стимуляцію АКТГ - це діагностичний тест, який використовується для оцінки функції надниркових залоз у котів. Зокрема, він використовується для відмінності гіпоадренокортицизму (хвороби Аддісона) від інших захворювань.

основи

АКТГ (адренокортикотропний гормон) виробляється гіпофізом і стимулює кору надниркових залоз виробляти та вивільняти кортизол, життєво важливий стероїдний гормон. У котів з гіпоадренокортицизмом наднирники не реагують або реагують неадекватно на стимуляцію АКТГ.

Проведення тесту

1. Вимірювання базального кортизолу : спочатку береться зразок крові для визначення базального (початкового) рівня кортизолу. Це дає огляд поточного вироблення кортизолу котом.
2. Введення АКТГ : після початкового забору крові тварині вводять синтетичну форму АКТГ, часто відому як косинтропін. Введення може бути внутрішньовенним або внутрішньом'язовим.
3. Наступні зразки крові : додаткові зразки крові будуть зібрані через 30 і 60 хвилин після введення АКТГ. Вони використовуються для оцінки реакції кортизолу надниркових залоз на стимуляцію АКТГ.

Інтерпретація результатів

• Нормальна відповідь : у здорових котів після введення АКТГ спостерігається значне підвищення рівня кортизолу в крові.
• Неадекватна реакція : у кішок з гіпоадренокортицизмом не спостерігається значного підвищення рівня кортизолу, оскільки їхні надниркові залози не реагують або реагують неадекватно на АКТГ.

Переваги та обмеження

Тест на стимуляцію АКТГ вважається золотим стандартом діагностики гіпоадренокортицизму. Однак це не властиво лише цьому захворюванню. Інші захворювання або прийом ліків можуть вплинути на результат тесту.

Важливо інтерпретувати тест у контексті клінічних ознак тварини та інших діагностичних результатів. Якщо результати нечіткі або якщо є підозра на інші захворювання, які можуть вплинути на функцію надниркових залоз, можуть знадобитися додаткові аналізи або обстеження.

Диференційна діагностика гіпоадренокортицизму (хвороби Аддісона) у котів

Якщо є підозра на гіпоадренокортицизм у кішки, важливо розглянути інші захворювання, які можуть викликати подібні клінічні ознаки. Ці інші захворювання називаються диференційними діагнозами. Точна диференціація має вирішальне значення для правильного лікування та прогнозу.

1. Шлунково-кишкові захворювання

Шлунково-кишкові розлади можуть викликати такі симптоми, як блювота, діарея, втрата апетиту та втрата ваги, які також спостерігаються у кішок з гіпоадренокортицизмом. Прикладами таких захворювань є:

• Запальне захворювання кишечника (ЗЗК)
• гастрит
• Кишкова непрохідність

2. Цукровий діабет

Цукровий діабет призводить до підвищення рівня цукру в крові та може викликати такі симптоми, як підвищена спрага, збільшення виділення сечі, втрата ваги та апетиту.

3. Інфекції сечовивідних шляхів

Інфекція нижніх сечових шляхів може викликати такі симптоми, як підвищена спрага, часте сечовипускання, кров у сечі та біль під час сечовипускання.

4. Серцево-респіраторні захворювання

Проблеми з серцем і легенями можуть викликати задишку, кашель, зниження активності та інші неспецифічні симптоми, які можна сплутати з гіпоадренокортицизмом. Приклади:

• кардіоміопатія
• Респіраторні захворювання, такі як астма

5. Випоти з порожнини тіла

Накопичення рідини в порожнинах тіла (наприклад, плевральний випіт у грудній клітці або асцит у черевній порожнині) може призвести до неспецифічних симптомів, таких як млявість, втрата апетиту та задишка.

Диференціальна діагностика має вирішальне значення для визначення точної причини симптомів у кота. Ретельне клінічне обстеження, лабораторні дослідження та візуалізація можуть допомогти відрізнити гіпоадренокортицизм від інших станів. Надзвичайно важливо визначити точну причину симптомів, щоб забезпечити належне лікування та забезпечити оптимальний прогноз для тварини.

Терапевтичні підходи до гіпоадренокортицизму (хвороби Аддісона) у котів

Терапія гіпоадренокортицизму (хвороби Аддісона) у кішок спрямована на заміщення відсутніх гормонів надниркових залоз і балансування електролітного дисбалансу. Ось докладні терапевтичні підходи:

1. Невідкладна допомога: Гострий аддісонічний криз

Якщо у кішки гострий аддісонічний криз, потрібна негайна екстрена допомога:

• Агресивна інфузійна терапія : введення 0,9% розчину NaCl (фізіологічного розчину) допомагає усунути дегідратацію та пов’язаний з нею електролітний дисбаланс.
• Введення глюкокортикоїдів : після проведення тесту на стимуляцію АКТГ внутрішньовенно можна ввести глюкокортикоїд, наприклад преднізолон, у дозі від 5 до 8 мг/кг маси тіла. Це замінює відсутній кортизол і допомагає проти шокових станів.

2. Тривала терапія

Мінералокортикоїдна заміна:

• Флудрокортизон : цей препарат вводиться перорально та допомагає замінити функцію мінералокортикоїдів. Звичайна доза становить від 0,05 до 0,1 мг/кішку 2 рази на добу (двічі на день). Він допомагає підтримувати електролітний баланс і регулює ренін-ангіотензин-альдостеронову систему.

Заміна глюкокортикоїдів:

• Преднізолон : На ​​додаток до використання в невідкладній терапії, преднізолон також може використовуватися для тривалого лікування. Доза становить від 0,5 до 2 мг/кг маси тіла/день і вводиться перорально. Це замінює відсутній кортизол, який необхідний для багатьох процесів організму.

Альтернативні методи лікування:

• Дезоксикортикостерон : це ще одна мінералокортикоїдна заміна. Його вводять підшкірно в дозі 2,0 мг/кг кожні 20-25 днів як депо.

Примітка щодо дозування препарату:

Важливо ретельно дотримуватися рекомендацій виробника щодо дозування, а також інструкцій ветеринара. Кожна кішка індивідуальна, і дозування може змінюватися в залежності від тяжкості захворювання і реакції тварини на терапію. Для коригування терапії та забезпечення здоров’я кішки необхідні регулярні контрольні огляди та аналізи крові.

Терапевтичний підхід до гіпоадренокортицизму у кішок вимагає ретельної діагностики, екстреного втручання при гострих кризах і тривалої замісної гормональної терапії. Регулярний контроль ветеринара має вирішальне значення для тривалого успіху лікування.

Резюме Гіпоадренокортицизм (хвороба Аддісона) у котів

Гіпоадренокортицизм (хвороба Аддісона) у котів - це стан, при якому кора надниркових залоз не виробляє достатньо життєво важливих гормонів. Ці гормони необхідні для багатьох функцій організму, таких як баланс електролітів і метаболізм.

Гіпоадренокортицизм (хвороба Аддісона) у котів може викликати різноманітні симптоми. До них відносяться млявість, втрата ваги і загальна слабкість. У гіршому випадку може виникнути аддісонічний криз, який загрожує життю.

Для діагностики гіпоадренокортицизму (хвороби Аддісона) у кішок часто проводять тест на стимуляцію АКТГ. Цей тест перевіряє, наскільки добре надниркові залози реагують на гормон під назвою АКТГ, який зазвичай стимулює вироблення гормонів у надниркових залозах.

Лікування гіпоадренокортицизму (хвороби Аддісона) у кішок складається в основному із замісної гормональної терапії. Кішки з цим захворюванням потребують довічних ліків для заміни відсутніх гормонів.

Існує багато можливих причин гіпоадренокортицизму (хвороби Аддісона) у котів, від аутоімунних захворювань до пошкодження надниркових залоз. У деяких котів також може розвинутися вторинний гіпоадренокортицизм, якщо вони занадто швидко припиняють приймати певні ліки.

Важливо знати, що гіпоадренокортицизм (хвороба Аддісона) у кішок дуже піддається лікуванню. При правильній діагностиці та лікуванні більшість котів можуть жити нормальним, здоровим життям.

Таким чином, гіпоадренокортицизм (хвороба Аддісона) у котів є серйозним, але виліковним станом. Якщо ви вважаєте, що ваша кішка може постраждати, негайно зверніться до ветеринара. За умови належного догляду ваша кішка може прожити довге та здорове життя, незважаючи на гіпоадренокортицизм (хвороба Аддісона) у котів.

Джерела Гіпоадренокортицизм (хвороба Аддісона) у котів

• Шмідт, В., Горзінек, MC, Лутц, Х., Кон, Б., Фортер, Ф. (2015). Котячі хвороби. Видавництво Енке