Когнітивна дисфункція у собак і котів: причини, симптоми та лікування

вступ

Когнітивна дисфункція (CDS) — це нейродегенеративне захворювання, яке виникає переважно у літніх собак і котів і пов’язане з втратою нейронів і нейроаксональною дегенерацією. Порівняно з хворобою Альцгеймера у людей, CDS призводить до змін у поведінці, пам’яті та здатності до навчання хворих тварин. У цій статті ми пропонуємо вичерпний огляд причин, симптомів, варіантів діагностики та підходів до лікування цього захворювання.

Що таке когнітивна дисфункція?

Когнітивна дисфункція описує прогресуючу втрату розумових здібностей тварини, часто спричинену віковими змінами в мозку. Ця дегенерація викликана накопиченням бета-амілоїдних білків і пошкодженням нейронів. Хвороба найчастіше спостерігається у собак і кішок похилого віку, хоча перші ознаки можуть з’явитися вже у віці 6-8 років.

Характеристика захворювання у собак і котів

• Собаки : перші симптоми у собак часто з’являються у віці 11 років. До них відносяться зміни в соціальній поведінці, розлади сну та порушення виховання вдома. Літні собаки часто виглядають дезорієнтованими, неспокійними та відчувають тривогу розлуки.
• Кішки : у котів перші ознаки зазвичай з’являються у віці 10 років. Типові симптоми включають посилення нічної вокалізації, нечистоту та поведінкові зміни, такі як відмова або підвищена чіпкість.

Загальні симптоми CDS

Прогресування когнітивної дисфункції можна розпізнати за різними симптомами. Найпоширеніші зміни поведінки собак і кішок включають:

• Дезорієнтація : тварини здаються розгубленими, більше не впізнають знайоме оточення чи людей і безцільно ходять.
• Зміни в соціальній поведінці : собаки та коти демонструють змінився зв’язок зі своїми господарями – вони або особливо ласкаві, або стають більш замкнутими.
• Розлади сну : багато хворих тварин сплять вдень і неспокійні вночі, що призводить до порушень природного ритму сну та неспання.
• Втрата домашнього виховання : собаки та коти, які раніше були добре навчені, часто забувають справляти нужду у звичних місцях.
• Страх і неспокій : особливо літні собаки схильні до підвищеної нервозності, яка може проявлятися у надмірному гавканні, тремтінні або руйнуванні предметів.

Яка різниця між деменцією у собак і котів?

Термін «деменція» часто використовується для позначення когнітивних змін у літніх собак і кішок, але є відмінності, які варто пояснити, зокрема щодо когнітивної дисфункції (CDS), яка діагностується специфічно для домашніх тварин.

Деменція та когнітивна дисфункція: відмінні терміни

Деменція — це загальний термін, який описує прогресуюче погіршення розумових здібностей у людей і часто асоціюється з такими захворюваннями, як хвороба Альцгеймера. У людей деменція зазвичай означає значне погіршення когнітивних функцій, таких як пам’ять, мислення та навички вирішення проблем, що сильно впливає на повсякденне життя.

Когнітивна дисфункція у собак і кішок — це специфічний діагноз, який відноситься до подібних психічних змін, які відбуваються у літніх домашніх тварин. Ці зміни включають дезорієнтацію, зміни поведінки, порушення сну та проблеми з вихованням удома. Хоча симптоми когнітивної дисфункції можна порівняти з людською деменцією, термін «деменція» не так часто використовується у ветеринарії, оскільки основні причини та механізми захворювання у тварин часто відрізняються.

Важливі відмінності

1. Причини та механізми : людська деменція , зокрема хвороба Альцгеймера, характеризується накопиченням бета-амілоїдних білків і дегенерацією нервових клітин у мозку. Це призводить до прогресуючого пошкодження функції мозку. У тварин когнітивна дисфункція також характеризується дегенерацією нейронів і відкладенням бета-амілоїду, але точні причини та механізми ще не повністю вивчені. Є докази того, що процес старіння мозку у собак і кішок відбувається інакше, ніж у людей.
2. Використання терміну «деменція» : хоча деменція вважається чітко визначеним клінічним діагнозом у людей, цей термін часто використовується лише в розмовній мові у ветеринарії. Когнітивна дисфункція — це більш конкретний термін, який ветеринари використовують для опису когнітивних змін у літніх домашніх тварин.
3. Симптоми та перебіг : Окрім втрати пам’яті, симптоми деменції у людей також включають проблеми з мовою, труднощі з орієнтацією та, на пізніх стадіях, фізичні обмеження. У собак і котів з когнітивною дисфункцією помітні зміни поведінки, такі як тиняння вночі, підвищена чіпкість або замкнутість, нечистота та неспокій. Симптоми у тварин часто менш помітні, і їх важко розпізнати, оскільки домашні тварини не можуть виражати свої когнітивні здібності так само, як люди.
4. Діагностика та лікування : деменцію у людей діагностують за допомогою неврологічних тестів, МРТ-сканування та когнітивних тестів. У тварин діагностика когнітивної дисфункції ґрунтується насамперед на ретельному аналізі поведінки, виключенні інших захворювань і застосуванні шкал оцінки когнітивних здібностей. Ліки, які використовуються для лікування симптомів деменції у людей (наприклад, донепезил), відрізняються від тих, що використовуються у тварин (наприклад, селегілін або спеціальні харчові добавки).

Спільності

Як у собак, котів, так і у людей когнітивна дегенерація є прогресуючою та незворотною хворобою, яка з віком виникає все частіше. В обох випадках основною метою терапії є покращення якості життя та якомога найкраще лікування симптомів, оскільки лікування неможливо.

Хоча деменція та когнітивна дисфункція у собак і котів мають багато спільного, наприклад, подібні симптоми та причини, існують також важливі відмінності в термінології, діагностиці та лікуванні. Для домашніх тварин термін «когнітивна дисфункція» є кращим, оскільки він краще стосується конкретних умов тварин.

Діагностика когнітивної дисфункції у собак і котів

Діагностика когнітивної дисфункції (CDS) у домашніх тварин, особливо собак і котів, є складним завданням. Оскільки симптоми часто виникають поступово і їх можна сплутати з природним процесом старіння, необхідна детальна багатоетапна діагностика, щоб безпечно ідентифікувати стан і виключити інші можливі причини поведінки.

1. Ретельний анамнез поведінки

Перший крок у встановленні діагнозу починається з детального анамнезу поведінки, який готують спільно власник і ветеринар. Важливо визначити точний час, коли з’явилися перші симптоми, і простежити розвиток поведінки з часом.

Важливі запитання:

• Коли почалися зміни поведінки?
• Чи існують певні тригери або ситуації, в яких ця поведінка стає помітною?
• Чи є помітні зміни в соціальній поведінці, домашньому вихованні чи ритмі сну-неспання?
• Чи є ознаки страху або тривоги, особливо в нових або незнайомих ситуаціях?

Крім того, корисно, якщо власники тварин знімають на відео поведінку тварини, особливо в ситуаціях, які здаються їм проблемними. Це дозволяє ветеринару об'єктивно оцінити поведінку і зробити точну оцінку.

2. Використання рейтингових шкал

Для систематичної реєстрації когнітивних здібностей тварини часто використовують стандартизовані шкали оцінки. Ці шкали допомагають виміряти ступінь і тяжкість симптомів і документувати зміни з часом.

Прикладом є так звана шкала DISHA , яка систематично фіксує такі аспекти поведінки:

• Дезорієнтація : тварина ходить безцільно або більше не впізнає знайомих людей і місця?
• Взаємодія : як змінилася соціальна поведінка по відношенню до людей та інших тварин?
• Ритм сну і неспання : чи не порушився сон тварини? Вночі неспокійно?
• Поведінка в домашніх умовах : Чи важко тварині використовувати свої звичайні місця для дефекації або сечовипускання?
• Рівень активності : Рівень активності тварини суттєво збільшився чи знизився?

Завдяки регулярним обстеженням і використанню цих шкал ветеринар може уважно стежити за прогресуванням захворювання і при необхідності вносити корективи в терапію.

3. Виключення інших захворювань

Важливим аспектом діагностики є виключення інших медичних причин, які можуть викликати подібні симптоми. Вікові захворювання, такі як артрит, неврологічні розлади або захворювання органів, також можуть впливати на поведінку тварини, і їх необхідно виключити до підтвердження діагнозу CDS.

Важливі діагностичні тести включають:

• Аналізи крові : вони можуть надати інформацію про загальний стан здоров’я тварини та виявити можливі метаболічні розлади, такі як захворювання печінки або нирок.
• Аналізи сечі : вони використовуються для виключення інфекцій або захворювань сечовивідних шляхів, які можуть призвести, наприклад, до нетримання.
• Візуалізаційні тести : у деяких випадках можуть знадобитися такі візуалізаційні дослідження, як рентген, МРТ або КТ, щоб діагностувати або виключити пошкодження мозку, пухлини або неврологічні захворювання.

4. Спостереження за ритмом сну-неспання

Одним із найпомітніших симптомів когнітивної дисфункції є зміна циклу сон-неспання. Багато хворих тварин сплять більше вдень і неспокійні вночі. Корисно спостерігати за ритмом сну тварини протягом декількох днів і при необхідності записувати його в щоденник.

Ці записи дають ветеринару цінну інформацію про тяжкість захворювання та ступінь ураження тварини симптомами.

5. Додаткові неврологічні обстеження

Оскільки когнітивна дисфункція часто супроводжується неврологічними змінами, можуть бути проведені додаткові неврологічні обстеження для більш детального вивчення функції мозку. До них відносяться рефлекторні обстеження, реакції на світло і шум і перевірка координації.

Залежно від отриманих результатів може знадобитися виконати розширені неврологічні тести або спеціальні обстеження для більш детального аналізу стану мозку.

6. Тривале спостереження за поведінкою

CDS є прогресуючою хворобою, тому важливо стежити за поведінкою тварини з часом. Регулярні контрольні візити та використання опитувальників для оцінки поведінки можуть допомогти перевірити ефективність лікування та контролювати прогресування захворювання.

Ще одним важливим аспектом є співпраця ветеринара та власника тварини. Власники домашніх тварин повинні вміти розпізнавати симптоми та своєчасно повідомляти про зміни в поведінці тварини, щоб вчасно внести корективи в лікування.

Діагностика когнітивної дисфункції у собак і котів вимагає системного та цілісного підходу. Лише шляхом ретельного анамнезу поведінки, використання стандартизованих шкал оцінювання, виключення інших захворювань і, якщо необхідно, спеціалізованих неврологічних тестів, можна поставити підтверджений діагноз. Регулярні контрольні огляди та тісна співпраця між ветеринаром і власником тварини мають вирішальне значення для найкращої підтримки благополуччя тварини та спостереження за прогресуванням хвороби.

Варіанти лікування когнітивної дисфункції у собак і котів

Лікування когнітивної дисфункції (CDS) у собак і котів вимагає багатогранного підходу для покращення якості життя хворих тварин. Оскільки це прогресуюче хронічне захворювання, терапія в першу чергу спрямована на уповільнення прогресування симптомів і сприяння благополуччю. Використовуються поведінкові заходи, дієтологічна терапія та медикаментозне лікування. Нижче ми докладно пояснюємо ці підходи, приділяючи особливу увагу медикаментозній терапії.

1. Поведінкові та екологічні адаптації

Стабільне середовище та розумова стимуляція відіграють центральну роль у лікуванні СДС. Тут головне зайняти тварину, створити розпорядок дня і мінімізувати стрес:

• Фіксований розпорядок дня : Регулярний розпорядок дня дає тварині орієнтацію та допомагає уникнути дезорієнтації. Особливо це стосується часу годування та вигулу.
• Розумова стимуляція : розумові ігри, інтерактивні іграшки або прості тренування можуть активізувати когнітивні здібності тварини. Для котів це можна зробити за допомогою харчових головоломок або ігор з рухомими об’єктами.
• Адаптація до навколишнього середовища : Забезпечення легкодоступних туалетів (наприклад, ящиків для сміття з низькими стінками) і частих виходів для собак, особливо вночі, допомагає мінімізувати незахищеність і нечистоту.

2. Харчування та харчові добавки

Спеціальні дієти та добавки відіграють важливу роль у підтримці роботи мозку. Дослідження показують, що певні поживні речовини можуть уповільнити прогресування когнітивної дисфункції.

• Антиоксиданти : вони захищають мозок від шкідливого впливу окисного стресу, який посилюється з віком. Доведено, що дієти, багаті вітаміном Е, вітаміном С і бета-каротином, є корисними.
• Омега-3 жирні кислоти : ці ненасичені жирні кислоти мають нейропротекторні властивості. Вони входять до складу спеціальних раціонів для літніх собак і кішок і сприяють оздоровленню нервової системи.
• Тригліцериди середнього ланцюга (MCT) : Дієта, збагачена MCT, виявилася особливо ефективною, оскільки ці жири є альтернативним джерелом енергії для мозку та можуть покращити когнітивні функції.
• S-аденозилметіонін (SAMe) : Ця добавка підтримує функцію мозку, підвищуючи рівень глутатіону в мозку, що зменшує окислювальний стрес.
• Фосфатидилсерин : фосфоліпід, який покращує функцію клітинних мембран і позитивно впливає на пам’ять і когнітивні здібності.

3. Ліки

Медикаментозна терапія є важливою складовою лікування когнітивної дисфункції. Існує ряд препаратів, які використовуються для полегшення симптомів і покращення якості життя. Ось огляд найважливіших препаратів, їх ефекти, а також ризики та побічні ефекти:

3.1 Селегілін (Anipryl®)

Селегілін є інгібітором моноаміноксидази В (МАО), спеціально схваленим для лікування когнітивної дисфункції у собак. Він працює шляхом пригнічення розпаду дофаміну в мозку, тим самим покращуючи когнітивні функції.

• Ефект : Селегілін уповільнює розпад дофаміну і таким чином підтримує зв'язок між нервовими клітинами. Це може допомогти полегшити такі симптоми, як дезорієнтація, тривога та неспокій.
• Ризики та побічні ефекти : поширені побічні ефекти включають шлунково-кишковий дискомфорт, занепокоєння та підвищену активність. Оскільки селегілін є інгібітором МАО, його не поєднувати з іншими серотонінергічними препаратами (такими як СИОЗС), оскільки це може призвести до потенційно летального серотонінового синдрому . Також рекомендується дотримуватися обережності при застосуванні певних протипаразитарних засобів (наприклад, амітразу).

3.2 Флуоксетин (Prozac®) і сертралін (Zoloft®)

Ці два препарати належать до класу селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) і зазвичай використовуються у собак і котів для лікування тривоги та збудження, які посилюються СДС.

• Ефект : СИОЗС підвищують рівень серотоніну в мозку, що покращує настрій і зменшує тривогу. Вони використовуються, зокрема, для тварин, які страждають від тривоги при розлуці або підвищеного неспокою через CDS.
• Ризики та побічні ефекти : поширені побічні ефекти включають блювоту, діарею, втрату апетиту та втому. Ці препарати не слід застосовувати з інгібіторами МАО, такими як селегілін, через ризик розвитку серотонінового синдрому . Рекомендується повільне збільшення дози та контроль ветеринара.

3.3 Мелатонін

Мелатонін - природний гормон, який регулює цикл сну і неспання. Його часто використовують як допоміжний засіб для лікування розладів сну у тварин із когнітивною дисфункцією.

• Ефект : Мелатонін може допомогти стабілізувати порушений ритм сну та неспання та зменшити нічний неспокій.
• Ризики та побічні ефекти : Мелатонін зазвичай має мало побічних ефектів. У рідкісних випадках може спостерігатися сонливість і зміна апетиту.

3.4 Тразодон

Тразодон — це заспокійливий засіб, який також використовується у тварин із CDS для покращення сну та лікування тривоги.

• Ефект : має заспокійливу дію і може бути корисним при неспокої або тривозі вночі.
• Ризики та побічні ефекти : побічні ефекти включають сонливість, шлунково-кишкові розлади та, у рідкісних випадках, парадоксальний неспокій. Тразодон не слід поєднувати з інгібіторами МАО.

4. Тривале спостереження та корекція терапії

CDS є прогресуючою хворобою, тому лікування вимагає регулярного контролю. Власники тварин повинні тісно співпрацювати зі своїм ветеринаром, щоб оцінити ефективність лікування та внести корективи, якщо це необхідно. Оскільки кожна тварина по-різному реагує на терапію, може знадобитися скоригувати ліки або дозування для досягнення найкращих результатів.

Лікування когнітивної дисфункції у собак і котів є комплексним і вимагає мультимодального підходу. На додаток до коригування поведінки та навколишнього середовища, дієтологічна терапія та медикаментозне лікування відіграють вирішальну роль. Кожна тварина індивідуально реагує на терапію, тому регулярний моніторинг і коригування заходів має вирішальне значення для забезпечення довгострокового благополуччя тварини. Медикаментозне лікування, зокрема, пропонує ряд варіантів, але також тягне за собою ризики та побічні ефекти, які необхідно ретельно враховувати.

Поширені запитання щодо когнітивної дисфункції у собак і котів

Короткий опис когнітивної дисфункції у собак і котів

Когнітивна дисфункція у собак і котів є прогресуючою хворобою, яка вражає переважно літніх тварин і пов’язана зі зниженням розумових здібностей. Типові симптоми когнітивної дисфункції у собак і котів включають дезорієнтацію, зміни поведінки, розлади сну та втрату виховання вдома. Причини когнітивної дисфункції у собак і котів криються в дегенерації нейронів і відкладенні шкідливих білків у мозку, що призводить до погіршення когнітивних функцій.

При діагностиці когнітивної дисфункції у собак і кішок ретельний аналіз поведінки має вирішальне значення, щоб виключити інші можливі захворювання. Лікування когнітивної дисфункції у собак і котів передбачає поєднання корекції поведінки, спеціального харчування та медикаментозної терапії. когнітивної дисфункції у собак і котів такі ліки, як селегілін і СИОЗС, можуть допомогти полегшити симптоми, уповільнивши розпад нейромедіаторів у мозку. Дієтичні добавки також відіграють важливу роль у підтримці функції мозку при когнітивній дисфункції у собак і котів .

Стабільне середовище, регулярна розумова стимуляція та скоригований розпорядок дня мають вирішальне значення для боротьби з когнітивною дисфункцією у собак і котів . Дієти, багаті омега-3 жирними кислотами та антиоксидантами, можуть уповільнити прогресування когнітивної дисфункції у собак і котів . Регулярний контроль у ветеринара важливий для спостереження за прогресуванням когнітивної дисфункції у собак і кішок і коригування терапії.

Когнітивна дисфункція у собак і котів часто призводить до нічного неспокою, тривоги та соціальної замкнутості. Рання діагностика когнітивної дисфункції у собак і котів може допомогти покращити якість життя тварин. Для багатьох власників домашніх тварин когнітивна дисфункція у собак і котів проблемою, оскільки симптоми часто плутають із нормальним процесом старіння. Однак індивідуальна терапія, адаптована до потреб тварини, може допомогти успішно впоратися з когнітивною дисфункцією у собак і котів

Таким чином, когнітивна дисфункція у собак і котів є серйозним станом, який вимагає постійного та індивідуального лікування. Існує багато способів полегшити когнітивної дисфункції у собак і котів За допомогою правильного поєднання дієти, ліків і догляду якість життя тварин з когнітивною дисфункцією у собак і котів бути значно покращена.

Когнітивна дисфункція у собак і котів може погіршуватися протягом місяців або років, але цілеспрямовані заходи можуть значно покращити самопочуття тварин протягом цього часу. Власникам домашніх тварин слід звернути увагу на те, що когнітивна дисфункція у собак і кішок впливає не тільки на самих тварин, але й на повсякденне життя господарів, оскільки догляд і підтримка літніх тварин вимагає більше уваги та терпіння.

Структурований розпорядок дня, регулярний час годування та постійні, легкодоступні місця відпочинку особливо важливі для тварин із когнітивною дисфункцією у собак і котів . Коригування середовища може допомогти зменшити плутанину та стрес. Одним із головних завдань у лікуванні когнітивної дисфункції у собак і кішок є забезпечення тварини регульованим, безпечним і передбачуваним середовищем існування.

Окрім фізичної та розумової стимуляції, харчування відіграє центральну роль когнітивній дисфункції у собак і котів Певні дієти, багаті антиоксидантами та специфічними жирними кислотами, підтримують мозок і можуть зменшити симптоми когнітивної дисфункції у собак і котів . Дієтичні добавки, такі як SAMe або фосфатидилсерин, також виявилися ефективними для підтримки функції мозку.

Медикаментозна терапія для лікування когнітивної дисфункції у собак і кішок завжди повинна проводитися в тісній консультації з ветеринаром, оскільки кожна тварина індивідуально реагує на ліки. Існують різні підходи до полегшення симптомів когнітивної дисфункції у собак і кішок , від інгібіторів моноаміноксидази, таких як селегілін, до інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), таких як флуоксетин і сертралін, які в першу чергу можуть зменшити тривожність і збудження.

Важливо регулярно спостерігати за прогресуванням когнітивної дисфункції у собак і котів і відповідно коригувати лікування. Тісна співпраця між власниками домашніх тварин і ветеринарами має вирішальне значення для ефективного лікування когнітивної дисфункції у собак і котів

Хоча когнітивна дисфункція у собак і кішок невиліковна, існують численні заходи, які можуть уповільнити прогресування хвороби та значно покращити якість життя уражених тварин. Цілісний підхід, який зосереджується на потребах тварини, дозволяє подолати проблеми когнітивної дисфункції у собак і котів і зробити повсякденне життя гармонійним.

Додаткова інформація: https://www.cliniciansbrief.com/article/how-treat-cognitive-dysfunction