Розуміння паралічу гортані: глибоке занурення в параліч гортані у тварин

вступ

Параліч гортані, також відомий як параліч гортані, - це захворювання, яке виникає переважно у літніх тварин і особливо у собак великих порід. Цей неврологічний розлад має значний вплив на дихальну систему тварини та, у крайніх випадках, може спричинити небезпечні для життя стани.

Що таке параліч гортані?

Параліч гортані - це патологічний стан, при якому паралізуються нерви і м'язи, що контролюють гортань. В результаті голосові зв’язки вже не можуть бути достатньо натягнуті, що призводить до звуження дихальних шляхів.

Симптоми паралічу гортані

Симптоми цього захворювання можуть сильно відрізнятися і варіюватися від легкого, свистячого дихання до важкого та небезпечного для життя респіраторного дистресу. Симптоми можуть посилюватися при навантаженні, хвилюванні або радості. З часом навіть легкі симптоми можуть прогресувати до більш важких станів.

Діагностика паралічу гортані

Точний діагноз паралічу гортані ставиться за допомогою ендоскопії, також відомої як ендоскопія дихальних шляхів. Це обстеження дає можливість безпосередньо оцінити стан голосових зв’язок і гортані.

Які види/породи тварин особливо часто страждають на параліч гортані?

Параліч гортані зустрічається переважно у собак, особливо великих порід. Деякі дослідження показують, що лабрадори, золотисті ретривери, сенбернари, ньюфаундленди, ірландські сетери та бультер’єри непропорційно страждають від паралічу гортані. Грає роль і вік тварини: більш схильні до розвитку цього захворювання літні собаки.

Окрім раси та віку, фактором ризику паралічу гортані також може бути маса тіла. Тварини із зайвою вагою мають підвищений ризик розвитку паралічу гортані, оскільки зайва вага може посилити навантаження на дихальні шляхи.

Незважаючи на те, що параліч гортані переважно виникає у собак, теоретично можуть бути вражені й інші тварини. Однак детальні дані про поширеність паралічу гортані в інших видів тварин наразі обмежені.

Лікування паралічу гортані

Лікування паралічу гортані зазвичай починається зі стабілізації стану тварини. Цього можна досягти за допомогою препаратів, які заспокоюють тварину і знімають можливий набряк в області гортані. Коли стан тварини стабілізується, розглядатимуть можливість операції.

Хірургія паралічу гортані

Хірургічне втручання при паралічі гортані має на меті мобілізувати паралізовані частини гортані і таким чином розширити дихальні шляхи. Ця хірургічна процедура може призвести до значного поліпшення дихання та якості життя тварини. Проте собаки з паралічем гортані мають підвищений ризик аспіраційної пневмонії до та після операції. Тому годувати цих тварин слід тільки під наглядом.

(C) https://avmajournals.avma.org/view/journals/ajvr/75/6/ajvr.75.6.602.xml

Хірургічне втручання при паралічі гортані: комплексний огляд

вступ

Хірургія для лікування паралічу гортані є складною, але часто рятівною процедурою. Метою операції є мобілізація паралізованих відділів гортані для розширення дихальних шляхів і полегшення дихання тварини.

Перед операцією

Перед процедурою тварину знерухомлюють і стабілізують за допомогою комбінації медикаментів. Це необхідно для боротьби з будь-яким набряком, який може виникнути в області гортані, і підготовки пацієнта до операції.

Хірургічна процедура

У разі паралічу гортані операція по суті полягає у витягуванні паралізованих частин гортані назовні з метою розширення дихальних шляхів. Цей процес, відомий у медицині як «ларингеальний зв’язок» або «латералізація аритеноїдів», передбачає накладання швів на хрящі гортані, щоб голосові зв’язки залишалися відкритими.

Під час операції тварину інтубують і вентиляцію підтримують за допомогою спеціальної процедури, відомої як «струминна вентиляція». Це необхідно, оскільки під час операції гортань повинна бути повністю відкритою, що унеможливлює звичайну вентиляцію.

Після операції

Після процедури в більшості випадків спостерігається значне поліпшення дихання та якості життя тварини. Однак існує підвищений ризик аспіраційної пневмонії після операції, оскільки тварини можуть аспірувати їжу або рідину в легені через розширення дихальних шляхів. Тому годувати і поїти тварин після операції слід тільки під наглядом.

Висновок

Хірургічне втручання для лікування паралічу гортані є складною, але часто рятівною процедурою, яка може значно покращити якість життя ураженої тварини. Однак ретельний післяопераційний догляд і моніторинг є важливими, щоб уникнути ускладнень і підтримати процес відновлення тварини.

Догляд і супутні заходи після операції паралічу гортані

вступ

Після операції з приводу паралічу гортані тварина потребує ретельного догляду та спостереження, щоб сприяти одужанню та мінімізувати можливі ускладнення. Подальший догляд є критично важливим аспектом для забезпечення довгострокового успіху операції та покращення якості життя тварини.

Управління харчуванням

Одним з найважливіших заходів після операції є годування. Оскільки ризик «задухи» або аспірації підвищується, годувати та поїти тварин після операції слід лише під наглядом.

Їжу слід давати в невеликих, контрольованих кількостях, і слід спостерігати за тваринами після годування, щоб переконатися, що вони не мають труднощів з ковтанням. У деяких випадках може знадобитися коригувати консистенцію їжі або використовувати спеціальні види їжі.

Медикаментозне спостереження

Залежно від стану тварини та конкретних обставин операції після операції може знадобитися лікування. Це можуть бути знеболюючі, протизапальні препарати або антибіотики для запобігання інфекції. дотримуватися режиму прийому ліків відповідно до вказівок вашого ветеринара

Фізіотерапія

У деяких випадках фізіотерапія може допомогти в одужанні. Вправи для зміцнення дихальних м’язів або покращення загальної фізичної форми можуть допомогти покращити функцію легенів і зменшити ризик проблем з диханням.

Регулярні огляди

Після операції необхідно проходити регулярні огляди у ветеринара , щоб контролювати процес загоєння і на ранній стадії виявити можливі ускладнення. Ці тести можуть включати медичне обстеження, аналізи крові або візуалізаційні тести, такі як рентген або ультразвук.

Висновок

Ретельний догляд і супутні заходи після операції паралічу гортані є важливими для забезпечення довгострокового успіху процедури та покращення якості життя тварини. Правильне харчування, медикаменти, фізіотерапія та регулярні ветеринарні огляди можуть найкраще сприяти процесу одужання.

Часті питання про параліч гортані та його лікування

Резюме

Параліч гортані є серйозним захворюванням, яке вражає насамперед великих порід собак і тварин із надмірною вагою. Параліч гортані характеризується звуженням дихальних шляхів, спричиненим паралічем м’язів гортані. Симптоми паралічу гортані можуть включати хрипи та, у важких випадках, задишку. Діагностика паралічу гортані проводиться за допомогою ендоскопії, під час якої візуалізуються гортань і голосові зв’язки.

Лікування паралічу гортані залежить від тяжкості захворювання. У менш важких випадках може бути достатньо ліків. Якщо гортань сильно паралізована, зазвичай проводиться операція з розширення дихальних шляхів. Ця операція дозволяє істотно поліпшити дихання і якість життя тварини.

Після операції з лікування паралічу гортані необхідний ретельний догляд. Адекватне харчування, медикаменти, фізіотерапія та регулярні ветеринарні огляди відіграють тут центральну роль. Незважаючи на успішне хірургічне втручання, тварини з паралічем гортані мають підвищений ризик розвитку аспіраційної пневмонії. Тому годування завжди повинно відбуватися під наглядом.

Таким чином, параліч гортані є серйозним захворюванням, яке можна успішно вилікувати за допомогою правильного діагнозу та лікування. Ретельний догляд має вирішальне значення для довгострокового успіху та покращення якості життя тварини з паралічем гортані.

Література по темі

1. Фоссум, Т. В. (2013). Хірургія дрібних тварин . Видавництво Thieme. (Хірургічні процедури для лікування паралічу гортані детально обговорюються тут.)
2. Венкер-ван Хааген, А. Дж. (2009). Захворювання гортані у собак і котів . Видавнича компанія «Шлютерше». (Ця книга конкретно стосується захворювань гортані у собак і котів, включаючи параліч гортані.)
3. Гейдж, Е.Д. (1975). Параліч гортані у собаки: огляд 23 випадків . Канадський ветеринарний журнал, 16(3), 85-88. (У цій статті аналізуються та обговорюються 23 випадки паралічу гортані у собак.)
4. Моне, Е. (2012). Хірургія м'яких тканин дрібних тварин . Вайлі Блеквелл. (У цій стандартній роботі з хірургії дрібних тварин є розділ про лікування паралічу гортані.)

Зверніть увагу, що деякі з цих джерел є англійською мовою. Доступність німецькомовної спеціальної літератури з паралічу гортані обмежена.