Промежинна грижа у собак: причини, діагностика та лікування

вступ

Грижа промежини - це особливий вид грижі, яка виникає в промежині, області між заднім проходом і зовнішніми статевими органами. Ця стаття містить вичерпний огляд причин, діагностики та варіантів лікування промежинних гриж у собак.

(C) https://ars.els-cdn.com/content/image/1-s2.0-S2451943X20300351-gr2.jpg

причини

Промежинна грижа виникає внаслідок ослаблення м'язів в області тазової діафрагми, яка підтримує пряму кишку збоку. Якщо ці м’язи ослаблені, пряма кишка може випинатися або навіть випадати жирової тканини та внутрішніх органів, таких як тонка кишка, сечовий міхур і простата.

Точні причини виникнення промежинної грижі до кінця не вивчені, але відомо, що деякі фактори збільшують ризик:

• Вік: промежинні грижі частіше зустрічаються у літніх собак.
• Стать: Некастровані собаки страждають непропорційно. У сук більш виражена тазова діафрагма, тому вони менш схильні до ураження.
• Порода: певні породи собак, такі як бостон-тер’єр, вельш-коргі, пекінес, коллі, боксер, пудель, такса, келпі та староанглійська вівчарка, піддаються підвищеному ризику.

діагностика

Діагноз промежинної грижі ґрунтується на фізичному огляді та детальному анамнезі тварини. Ветеринар ретельно пропальпує промежину і виявить набряк, біль або інші ознаки грижі.

Для подальшої діагностики можна використовувати методи візуалізації, такі як рентген або ультразвук, щоб визначити точний ступінь грижі та ступінь ураженої тканини. У деяких випадках також може знадобитися дослідження контрастної речовини, щоб краще показати розташування уражених органів.

Лікування

Варіанти лікування промежинної грижі у собак

Лікування промежинної грижі у собак залежить від тяжкості захворювання та загального стану здоров’я собаки. Основним методом лікування зазвичай є хірургічне вправлення грижі. Однак у деяких випадках можна розглянути консервативне лікування.

1. Хірургічне лікування : Хірургічне лікування грижі промежини спрямоване на повернення грижових органів у їх нормальне положення та виправлення слабкості в промежині. Існують різні хірургічні методи, які можна використовувати, включаючи використання власних тканин організму або синтетичних матеріалів для зміцнення м’язів промежини. Вибір найбільш підходящого методу залежить від індивідуальної ситуації собаки та вподобань ветеринара.
2. Консервативне лікування : у деяких випадках, особливо у літніх собак або тих, хто має серйозні супутні захворювання, можна розглянути консервативне лікування. Це лікування може включати прийом проносних і знеболюючих засобів, а також коригування дієти

Лікування промежинної грижі зазвичай хірургічне. Мета операції - зміцнити ослаблені м'язи і повернути випали органи в початкове положення. Для цього ветеринар може використовувати різні методики, такі як:

• Прямий шов м'язів (первинне змикання)
• Використання власних тканин організму (фасціальних клаптів) для зміцнення ослаблених м'язів
• Імплантація пластикових сіток для стабілізації м'язів

Вибір відповідної методики залежить від розміру та тяжкості грижі, загального стану тварини та досвіду ветеринара. У деяких випадках може знадобитися комбінувати кілька методик для досягнення оптимального відновлення грижі.

Хірургічні методи лікування промежинної грижі у собак

Існує кілька хірургічних методів, які можна використовувати для лікування промежинних гриж у собак. Вибір відповідного методу залежить від кількох факторів, таких як розмір і розташування грижі, уражена тканина та індивідуальні обставини собаки. Тут описано деякі з найпоширеніших хірургічних процедур, які використовуються для лікування промежинних гриж.

1. Безпосереднє відновлення м'язів промежини

Цей метод передбачає пряме накладення швів, при якому ослаблені м’язи промежини зшиваються разом для закриття грижі. Пряме вправлення можна використовувати для невеликих гриж, де навколишні тканини достатньо міцні, щоб витримати тиск на промежину. Успіх цього методу залежить від здатності тканини витримати тиск і остаточно закрити грижу.

2. Використання фасціальних клаптів

Іншим варіантом хірургічного лікування грижі промежини є використання фасціальних клаптів, при яких для зміцнення ослаблених м’язів промежини використовується власна тканина організму, наприклад фасція внутрішніх м’язів стегна. Цей метод можна використовувати для великих гриж, де прямого відновлення може бути недостатньо. Перевага цієї методики полягає в тому, що вона використовує власну тканину організму, зменшуючи ризик відторгнення або інфекції.

3. Використання синтетичних матеріалів

У деяких випадках для зміцнення м’язів промежини може знадобитися використання синтетичних матеріалів, таких як поліпропіленова сітка або інші біосумісні матеріали. Цей метод часто використовується для великих гриж або для собак, де використання власної тканини тіла неможливо або невдало. Хоча цей метод може бути ефективним, існує підвищений ризик ускладнень, таких як інфекція або відторгнення.

4. Поєднання процедур

У деяких випадках для успішного лікування промежинної грижі може знадобитися поєднання різних хірургічних методів. Наприклад, ветеринар може використовувати як клапоть фасції, так і синтетичний матеріал для зміцнення м’язів промежини та забезпечення довготривалої стабільності.

Хірургічне лікування грижі промежини у собак вимагає ретельного планування та індивідуального підходу до кожного випадку. Вибір найбільш підходящого методу залежить від різних факторів і повинен здійснюватися в тісній співпраці між ветеринаром і власником собаки. Важливо, щоб власники собак знали про потенційні ризики та ускладнення кожного методу та ретельно дотримувались інструкцій свого ветеринара щодо догляду, щоб забезпечити найкращий успіх операції.

Післяопераційні ускладнення та їх лікування

Незважаючи на правильну техніку хірургічного втручання та ретельний подальший догляд, при лікуванні промежинної грижі у собак можуть виникнути ускладнення. Деякі з найпоширеніших післяопераційних ускладнень включають:

1. Інфекція: інфекція може статися в результаті операції, особливо при використанні синтетичних матеріалів. Щоб мінімізувати ризик зараження, ваш ветеринар може призначити профілактичну терапію антибіотиками. Обов’язково стежте за ознаками інфекції, такими як набряк, почервоніння, гнійні виділення або лихоманка, і повідомте свого ветеринара, якщо вони з’являться.
2. Серома або гематома: скупчення рідини (серома) або крові (гематома) може накопичуватися в хірургічній зоні. У багатьох випадках ця рідина з часом знову поглинається організмом собаки. Однак у деяких випадках може знадобитися додаткове лікування, наприклад видалення рідини за допомогою голки або додаткова операція.
3. Рецидивна грижа: у деяких випадках грижа промежини може рецидивувати після операції. Це може бути наслідком неадекватного відновлення м’язів промежини або тривалого тиску. Для вирішення проблеми може знадобитися повторна операція.

Щоб мінімізувати ризик ускладнень, важливо ретельно дотримуватися інструкцій ветеринара щодо післяопераційного та подальшого догляду. Це включає догляд за раною, введення ліків і обмеження активності вашої собаки, поки вона заживає.

Післяопераційний догляд і прогноз

Після операції важливий ретельний післяопераційний догляд, щоб мінімізувати ризик ускладнень. Це включає:

• Знеболення: за потреби вводять знеболюючі, щоб підтримати процес загоєння та дозволити тварині почуватися комфортно.
• Електронний нашийник: щоб запобігти облизуванню або кусанню твариною місця операції, може знадобитися електронний нашийник.
• Контроль інфекцій: у деяких випадках ветеринар може призначити антибіотики, щоб зменшити ризик інфекцій.
• Контроль калу: тваринам із нетриманням калу або утрудненим випорожненням може знадобитися спеціальна дієта або введення проносних засобів.

Прогноз для собак із промежинною грижею загалом сприятливий, якщо операція пройшла успішно та не виникло серйозних ускладнень. Однак у деяких випадках грижа може виникнути знову, особливо якщо не усунути причинні фактори. Рання діагностика та лікування мають вирішальне значення для успішного прогнозу.

Профілактика промежинної грижі

Хоча не існує гарантованого методу запобігання промежинної грижі, існують деякі профілактичні заходи, які можуть зменшити ризик:

• Кастрація: кастрація собак може знизити ризик виникнення промежинної грижі, оскільки вона зменшує гормональні зміни, які сприяють ослабленню тазових м’язів.
• Контроль ваги: ​​надмірна вага може збільшити тиск на тазові м’язи та збільшити ризик грижі. Збалансоване харчування та регулярні фізичні вправи важливі для підтримки ідеальної ваги собаки.
• Раннє виявлення: породи собак з підвищеним ризиком повинні проходити регулярні огляди у ветеринара, щоб вчасно виявити ознаки грижі та лікувати їх відповідним чином.

Найчастіші питання про промежинну грижу:

Резюме

Грижа промежини — це особливий тип грижі, який виникає у собак, особливо у літніх, нестерилованих кобелів і деяких порід. Діагноз ставиться шляхом фізичного огляду та візуалізаційних тестів. Лікування, як правило, є хірургічним і спрямоване на зміцнення ослаблених м’язів і повернення опущених органів у належне положення. Прогноз, як правило, сприятливий, якщо операція пройшла успішно і не виникло ускладнень. Профілактичні заходи, такі як кастрація, контроль ваги та раннє виявлення, можуть допомогти знизити ризик виникнення промежинної грижі.

Подальші дослідження

Хоча про промежинні грижі вже багато відомо, все ще є місце для подальших досліджень, щоб краще зрозуміти точні причини та можливі заходи профілактики. Майбутні дослідження можуть бути зосереджені на таких областях:

• Генетичні фактори: вивчити роль генетичних факторів у розвитку грижі промежини, особливо у схильних порід.
• Гормональні фактори: Дослідження ролі гормонів у ослабленні тазових м'язів і розвитку промежинних гриж.
• Покращені хірургічні методи: Подальший розвиток хірургічних методів і матеріалів для зниження ризику ускладнень і рецидивів.
• Нехірургічні варіанти лікування: вивчення альтернативних, менш інвазивних методів лікування промежинних гриж, особливо для тварин, які становлять більший ризик хірургічного втручання.

Завдяки безперервним дослідженням і розробці методів діагностики та лікування ветеринари та власники домашніх тварин можуть бути краще поінформовані та краще підготовлені до боротьби з грижами промежини у собак і мінімізують їхній вплив на якість життя уражених тварин.