Що таке синдром Горнера у собак?

Синдром Горнера у собак - це неврологічний розлад, який вражає око собаки. Це відбувається при порушенні симпатичного нервового шляху, який іннервує око. Чотири основні ознаки цього синдрому:

1. Звуження зіниці
2. Впале очне яблуко
3. Опущене верхню повіку
4. Видно третю повіку

Цей синдром може виникати окремо або в поєднанні з іншими симптомами.

Детально описані симптоми синдрому Горнера у собак

1. Звуження зіниці (міоз):
   • Уражене око собаки матиме помітно меншу зіницю.
   • Цей симптом часто є першим, на що звертають увагу власники.
   • Це відбувається через переривання симпатичного нервового шляху, який зазвичай відповідає за розширення зіниці.
2. Запале очне яблуко (енофтальм):
   • Здається, що очне яблуко знаходиться глибше в очниці, ніж зазвичай.
   • Це може зробити око меншим і часто пов’язане зі звуженням зіниці.
   • Занурення відбувається через втрату симпатичної іннервації, яка інакше стимулює очні м'язи.
3. Опущення верхньої повіки (птоз):
   • Верхню повіку ураженого ока опускається і частково закриває зіницю.
   • Птоз виникає, коли м’яз, що піднімає верхню повіку, не стимулюється належним чином, оскільки перериваються симпатичні нерви.
4. Видима третя повіка (опущення миготливої ​​перетинки):
   • У собаки може бути виступаюча третя повіка, яка зазвичай прикрита.
   • Цей симптом також зумовлений порушенням симпатичних нервів і може забезпечити додатковий захист ока.
5. Змінений колір очей (переважно у котів):
   • У деяких тварин переривання симпатичного нервового шляху може призвести до зміни кольору очей.
   • Це рідко буває у собак, але це може статися.
6. Тепло в ураженому оці:
   • Око може здаватися теплішим, ніж інше здорове око.
   • Це пояснюється тим, що кровоносні судини можуть розширюватися без регулюючої дії симпатичних нервів.

(C) https://veteriankey.com/neuro%E2%80%90ophthalmic-syndromes/

Причини синдрому Горнера у собак

Ось можливі причини, які можуть призвести до цього розладу:

1. Первинний (ідіопатичний) синдром Горнера у собак:

• У багатьох випадках причина синдрому Горнера може залишатися невідомою.
• Це називається ідіопатичним синдромом Горнера, коли не виявлено явного основного захворювання або травми.
• Ця форма поширена у собак і іноді може пройти сама по собі.

2. Травма або травма:

• Травми голови, шиї або грудей можуть пошкодити нервовий шлях, який іннервує око.
• Це може призвести до переривання сигналів, які контролюють м’язи очей, викликаючи таким чином синдром Горнера.

3. Пухлини:

• Пухлини в головному мозку, шиї або грудній клітці можуть тиснути на нервовий шлях або іншим чином впливати на нього.
• Розвиток синдрому Горнера в таких випадках часто вказує на більш серйозну проблему зі здоров’ям, яка вимагає негайного обстеження та лікування.

4. Хвороби середнього вуха:

• Запалення або інфекція в середньому вусі може чинити тиск на симпатичний нерв.
• Це може призвести до порушення сигналів, необхідних для нормальної роботи очей.

5. Захворювання шиї та грудної порожнини:

• Деякі захворювання або стани в цих областях можуть чинити тиск на нерви, які іннервують очі.
• Це може призвести до порушення передачі сигналу і, таким чином, до синдрому Горнера.

6. Побічна дія ліків або анестезії:

• У деяких випадках синдром Горнера може бути побічним ефектом деяких ліків або виникнути після анестезії.
• Зазвичай цей стан є оборотним після припинення прийому ліків або зникнення дії анестезії.

Діагностика синдрому Горнера у собак

Перші ознаки та візит до ветеринара

Синдром Горнера у собак проявляється специфічними симптомами в очах собаки. Це включає:

• Звуження зіниці (міоз)
• Запале очне яблуко (Enophthalmus)
• Опущення верхньої повіки (птоз)
• Видима третя повіка (пролапс миготливої ​​оболонки)

Якщо ви помітили ці ознаки у вашої собаки, вам слід якомога швидше звернутися до ветеринара.

Ретельне розслідування

Ветеринар спочатку проведе загальний і неврологічний огляд, щоб виявити інші симптоми, які можуть дати підказки щодо причини. Також враховується історія хвороби тварини.

Очні краплі та тести на ліки

Якщо синдром Горнера присутній у собак без будь-яких інших симптомів, уражений нейрон часто можна визначити за допомогою очних крапель та інших тестів на наркотики. Уважно спостерігають за реакцією зіниці.

Процедури візуалізації

Сучасна ветеринарна медицина використовує різні методи візуалізації, такі як рентген, комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ). Вони можуть бути використані для виявлення пошкодження спинного мозку, хребта або черепа.

Дослідження спинномозкової рідини

Дослідження спинномозкової рідини (спинномозкової рідини) використовується для виявлення збудників або інших типових змін. Він може надати важливу інформацію про основне захворювання.

Остаточний діагноз

Після всіх цих обстежень ветеринар зможе правильно діагностувати синдром Горнера і визначити причину. Це дозволяє проводити цілеспрямоване лікування, що має вирішальне значення для шансів вашої собаки на одужання.

Варіанти лікування та перспективи синдрому Горнера у собак

1. Діагностика синдрому Горнера у собак:

• По-перше, необхідно визначити причину синдрому Горнера, оскільки лікування залежить від причини захворювання.
• Це можна зробити за допомогою ретельного обстеження, рентгенівського знімка, аналізу крові або навіть КТ чи МРТ.

2. Лікування першопричини:

• Якщо виявлено основну причину, таку як пухлина або інфекція, це буде лікуватися в першу чергу.
• Пухлини можна видалити хірургічним шляхом або вилікувати медикаментами, а інфекції можна лікувати антибіотиками.

3. Симптоматична терапія:

• Для ідіопатичного синдрому Горнера, коли причина не знайдена, лікування може бути симптоматичним.
• Наприклад, використання очних крапель, що містять фенілефрин, може допомогти тимчасово полегшити симптоми.
• Це лікування спрямоване на зменшення дискомфорту, але не на лікування стану.

4. Фізіотерапія та підтримуючий догляд:

• Якщо травма спричинила синдром Горнера, фізіотерапія може бути використана для полегшення загоєння.
• Підтримуючий догляд, включаючи правильне харчування та турботливу увагу, сприяє загальному благополуччю собаки.

5. Спостереження та догляд:

• Важливо регулярно проходити огляди у ветеринара, щоб стежити за прогресом і, якщо необхідно, коригувати лікування.

Outlook:

• Прогноз синдрому Горнера у собак залежить від причини.
• Якщо вилікувати основну причину, лікування часто можливо, і синдром Горнера може бути повністю оборотним.
• Якщо причину неможливо знайти або вилікувати, синдром Горнера може зберігатися, але часто пов’язаний із незначними або відсутніми довгостроковими ускладненнями.
• У випадках більш серйозних причин, таких як пухлини, прогноз може бути більш серйозним.

Проміжний висновок щодо лікування синдрому Горнера у собак

Лікування синдрому Горнера у собак вимагає індивідуального підходу, спрямованого на конкретну причину захворювання. При правильній діагностиці, лікуванні та співчутливому догляді перспективи часто позитивні, і багато собак повністю одужують. Як і в будь-якій іншій ситуації, раннє виявлення та лікування є запорукою успішного результату.

Ось поширені запитання (FAQ) про синдром Горнера у собак

Резюме Синдром Горнера у собак

1. Синдром Горнера у собак - це неврологічний розлад, який вражає очі та прилеглі області. Він проявляється такими симптомами, як опущене повіку, звужена зіниця та втягнуте око.
2. Діагностика синдрому Горнера у собак зазвичай проводиться шляхом клінічного огляду та спостереження за симптомами. Для виявлення причини може знадобитися додаткове обстеження.
3. Причини синдрому Горнера у собак можуть бути різними. Від травм до інфекцій і пухлин, і в деяких випадках неможливо знайти причину.
4. Лікування синдрому Горнера у собак спрямоване на лікування основної причини. Це може включати ліки, хірургічне втручання або їх поєднання.
5. Прогноз синдрому Горнера у собак, як правило, сприятливий, особливо якщо причину виявити та лікувати на ранній стадії.
6. власника для собак із синдромом Горнера Правильний догляд і дотримання ветеринарних інструкцій можуть прискорити одужання.
7. Синдром Горнера у собак у більшості випадків безболісний. Будь-який біль залежить від основної причини.
8. Вилікувати синдром Горнера у собак можливо, і прогноз зазвичай позитивний, особливо якщо терапія починається рано.
9. Тривалість лікування синдрому Горнера у собак може бути різною залежно від причини та індивідуальної реакції собаки на терапію.
10. Запобігти синдрому Горнера у собак може бути важко, оскільки причини дуже різноманітні. Однак загальний догляд за здоров’ям може допомогти.
11. Довгострокові наслідки синдрому Горнера у собак зустрічаються рідко, особливо якщо лікування є успішним.
12. Вартість лікування синдрому Горнера у собак може відрізнятися залежно від причини та необхідної терапії.
13. Експерти з синдрому Горнера у собак включають ветеринарів і спеціалізованих ветеринарних неврологів, які мають досвід діагностики та лікування.
14. Розуміння синдрому Горнера у собак важливо для власників собак, щоб рано розпізнати симптоми та звернутися за відповідною медичною допомогою.

Цей короткий виклад містить вичерпний огляд синдрому Горнера у собак, охоплюючи різні аспекти, такі як діагностика, лікування, прогноз і підтримка. Якщо у вас виникнуть додаткові запитання чи занепокоєння, ви завжди повинні проконсультуватися з кваліфікованим ветеринаром .