Фібросаркома у кішок: комплексне обстеження

Фібросаркоми – поширений тип пухлини у кішок. Це злоякісні пухлини шкіри, які походять із клітин сполучної тканини.

Види фібросарком у кішок

Фібросаркоми у кішок можна розділити на чотири основні групи:

1. Ін'єкційно-асоційовані фібросаркоми
2. Фібросаркоми, асоційовані з вірусом котячої саркоми (FeSV).
3. Внутрішньоочні посттравматичні фібросаркоми
4. Фібросаркоми з інших причин

Специфічної расової або статевої схильності до цього захворювання немає. Зазвичай це відбувається у віці від восьми до дванадцяти років.

Поглиблене вивчення типів фібросарком у котів

У ветеринарії розрізняють різні типи фібросарком, кожен з яких викликається різними факторами і має специфічні характеристики. Ця точна класифікація дозволяє проводити цілеспрямовану діагностику та лікування.

Ін'єкційно-асоційовані фібросаркоми

Фібросаркоми, пов'язані з ін'єкціями, зазвичай виникають у зв'язку з ін'єкціями, які можуть викликати місцеву реакцію в тканинах. Такі реакції можуть бути спровоковані, наприклад, вакцинацією, антибіотиками чи іншими ліками. Точна причина розвитку пухлин у місцях ін'єкцій досі остаточно не з'ясована. Однак вважається, що хронічна запальна реакція може призвести до розвитку злоякісних клітин.

Фібросаркоми, асоційовані з вірусом котячої саркоми (FeSV).

Вірус котячої саркоми (FeSV) є ретровірусом, який може сприяти розвитку пухлин у котів. Фібросаркоми, пов’язані з цим вірусом, виникають, коли вірус інтегрується в геном кота, порушуючи клітинну регуляцію. Це призводить до неконтрольованого росту клітин і розвитку пухлини.

Внутрішньоочні посттравматичні фібросаркоми

Внутрішньоочні посттравматичні фібросаркоми виникають після травми або травми області ока. Вважається, що травма викликає запальну реакцію та посилене поділ клітин, що в деяких випадках може призвести до неконтрольованого росту та утворення пухлини.

Фібросаркоми з інших причин

У деяких випадках фібросаркоми також можуть бути викликані іншими факторами, які ще не повністю вивчені. Це може включати, наприклад, генетичну схильність, фактори навколишнього середовища або інші захворювання, які підвищують ризик розвитку фібросаркоми.

Кожен з цих видів фібросаркоми має свої особливості і вимагає індивідуального підходу в діагностиці та терапії. Тому глибоке розуміння цього типу пухлини та її підтипів є вирішальним для ефективного лікування.

Симптоми та локалізація фібросарком

Характерні саркоми м’яких тканин демонструють велике, подібне до пальців зростання в глибину і часто представлені у вигляді грубих, вузлуватих структур. Їх рухливість обмежена, і вони можуть утворювати виразки.

Пухлини зазвичай локалізуються на бічній стінці живота та грудної клітки або між лопатками. Їхня поведінка росту надзвичайно швидка.

діагностика

Діагноз зазвичай ставиться шляхом пальпації збільшення тканини. З пухлини може бути взята пункція або біопсія. Якщо присутні пухлинні веретеноподібні клітини, необхідна радикальна резекція. Крім травм, в якості диференціальної діагностики можна розглядати і інші пухлинні захворювання.

Варіанти терапії фібросарком

Існує кілька варіантів лікування фібросарком, які часто використовуються в комбінації.

хірургія

Радикальна резекція є найпоширенішою та найуспішнішою формою терапії.Для повного видалення пухлини необхідно підтримувати відстань не менше 3 см у всіх напрямках. У деяких випадках для планування операції може знадобитися КТ.

хіміотерапія

Існують різні протоколи хіміотерапії. Однак, як єдина терапія, це не забезпечує задовільних результатів при фібросаркомах і часто використовується в поєднанні з хірургічними втручаннями або променевою терапією.

випромінювання

Променева терапія часто використовується як додаткове лікування і може проводитися до або після операції.

Подальші лікування

Через високий ризик рецидиву постійно досліджуються нові варіанти лікування. До них в першу чергу відносяться галузі імунотерапії та генної терапії, а також інгібітори тирозинкінази.

(C) https://www.cliniciansbrief.com/article/biopsy-suspected-injection-induced-sarcoma-cats

Поглиблений розгляд хірургічної терапії

Хірургічне втручання є одним з найефективніших методів лікування фібросаркоми у кішок, метою якого є повне видалення пухлини для мінімізації ризику метастазування або рецидиву.

Радикальна резекція

Радикальна резекція, також відома як широке хірургічне висічення, передбачає видалення пухлини разом із широким краєм здорової тканини. Це необхідно для того, щоб не залишилося жодної пухлинної клітини, яка може спричинити повторний ріст пухлини. Для забезпечення ефективного видалення рекомендується відстань не менше 3 см з усіх боків пухлини.

У деяких випадках, особливо якщо пухлина розташована на бічній стінці грудної клітки, може знадобитися резекція ребра, щоб забезпечити достатній запас безпеки. При пухлинах між лопатками може знадобитися видалення остистих відростків хребців або частини лопаток. Якщо уражені кінцівки, у деяких випадках навіть може знадобитися ампутація.

Передопераційна діагностика

Точна передопераційна діагностика необхідна для планування оперативного втручання. Комп’ютерна томографія (КТ) зазвичай проводиться для точного визначення розміру та локалізації пухлини, а також можливих метастазів. Це дозволяє точно спланувати операцію та визначити оптимальну безпечну відстань.

Післяопераційний догляд та догляд

Після операції необхідний ретельний догляд для спостереження за загоєнням рани та раннього виявлення можливих ускладнень. Якщо пухлина не була повністю видалена або існує високий ризик рецидиву, після операції слід розглянути променеву або хіміотерапію, щоб доповнити лікування та підвищити шанси на одужання.

Загалом хірургічне лікування є центральним компонентом лікування фібросаркоми у кішок, однак воно вимагає ретельного планування та впровадження, а також послідовного подальшого догляду для досягнення найкращого результату.

Поглиблення хіміотерапії фібросарком

Хіміотерапія є важливим підтримуючим методом лікування фібросарком. Хоча вона рідко використовується як єдина стратегія лікування, у поєднанні з іншими формами терапії, особливо хірургічним, вона може значно підвищити шанси на одужання.

Роль хіміотерапії при фібросаркомах

Хіміотерапія при фібросаркомі спрямована на знищення залишкових пухлинних клітин і пригнічення росту пухлин. Це досягається за рахунок застосування препаратів, які пошкоджують ДНК клітин або порушують поділ клітин, тим самим пригнічуючи ріст пухлинних клітин.

Застосування хіміотерапії

Існують різні протоколи хіміотерапії, які можна використовувати для лікування фібросарком. Вибір правильного протоколу залежить від кількох факторів, зокрема від розміру та розташування пухлини, здоров’я кота та будь-яких супутніх захворювань, які можуть бути присутніми.

Як правило, хіміотерапія використовується як допоміжна терапія після хірургічного видалення пухлини. Мета полягає в тому, щоб знищити клітини пухлини, що залишилися, і знизити ризик рецидиву. У деяких випадках хіміотерапія також може бути призначена перед операцією, щоб зменшити розмір пухлини та полегшити подальше хірургічне видалення.

Побічні ефекти хіміотерапії

Як і будь-яка форма терапії, хіміотерапія може викликати побічні ефекти. Вони можуть відрізнятися залежно від використовуваних ліків, але зазвичай включають нудоту, втрату апетиту, випадання волосся та підвищену сприйнятливість до інфекцій через ослаблення імунної системи. Ретельний моніторинг і симптоматичне лікування можуть допомогти пом’якшити ці побічні ефекти та підтримувати благополуччя кішки під час терапії.

Незважаючи на побічні ефекти, хіміотерапія відіграє вирішальну роль у комплексному лікуванні фібросарком у кішок. Завдяки індивідуальному плануванню терапії та ретельному моніторингу це може значно покращити прогноз.

Поглиблення променевої терапії фібросарком

Променева терапія є важливим варіантом лікування фібросарком у кішок і використовується для місцевого контролю пухлини. Його можна використовувати як до, так і після операції та має потенціал для покращення шансів на одужання.

Основи променевої терапії

Променева терапія використовує випромінювання високої енергії для знищення пухлинних клітин і пригнічення росту пухлин. Випромінювання спричиняє пошкодження ДНК у пухлинних клітинах, що призводить до їх загибелі або порушує здатність до поділу. Це зменшує розмір пухлини і може мінімізувати ризик рецидиву.

Застосування променевої терапії

Променева терапія може застосовуватися на різних етапах лікування фібросаркоми. Передопераційна променева терапія може бути використана для зменшення розміру пухлини, полегшуючи хірургічне видалення. Післяопераційна променева терапія використовується для знищення залишилися пухлинних клітин, тим самим знижуючи ризик рецидиву.

Як правило, променева терапія проводиться в кілька сеансів, щоб розподілити загальну дозу радіації та мінімізувати побічні ефекти.

Побічні ефекти променевої терапії

Хоча променева терапія є ефективним методом лікування, вона також може викликати побічні ефекти. Найпоширеніші гострі побічні ефекти включають подразнення шкіри та випадання волосся в опроміненій зоні. Довгострокові побічні ефекти можуть включати пошкодження кісток і порушення функції органів.

Ризики та переваги променевої терапії повинні бути ретельно розглянуті, і індивідуальне планування лікування є важливим для досягнення найкращих результатів.

Загалом променева терапія є важливою частиною мультимодального підходу до лікування фібросарком у кішок. При правильному застосуванні та в поєднанні з іншими формами терапії це може значно покращити прогноз.

Частота та фактори ризику

Захворюваність на фібросаркоми у кішок залежить від регіону та популяції, але загалом вони є одними з найпоширеніших типів пухлин у кішок. Точні причини та фактори ризику ще не повністю вивчені, але різні підгрупи пропонують різні можливі тригери. До них належать, серед іншого, щеплення (ін’єкційні фібросаркоми) або певні вірусні інфекції (FeSV-асоційовані фібросаркоми).

Подальший догляд і рецидив

Подальше спостереження після лікування є вирішальним фактором у подальшому прогресуванні захворювання. Оскільки фібросаркоми у котів мають високий ризик рецидиву, необхідні регулярні контрольні огляди та, можливо, подальше лікування. Крім того, у деяких випадках допоміжна терапія може бути корисною для збільшення шансів на одужання та запобігання рецидиву пухлини.

Профілактика та виховання

Оскільки точні причини розвитку фібросаркоми ще до кінця не вивчені, специфічна профілактика є важкою. Проте кожен власник кішки повинен бути проінформований про ризики та ознаки цього захворювання, щоб у разі підозри на нього якомога швидше звернутися до ветеринара. Також бажано проводити регулярні огляди стану здоров’я кішки, щоб мати можливість виявити й лікувати можливі зміни на ранній стадії.

Ця схема показує весь процес від появи перших симптомів до регулярного подальшого догляду та запобігання рецидивам. Це підкреслює важливість раннього виявлення та послідовного подальшого лікування для мінімізації ризику рецидиву.

Наостанок хочеться підкреслити, наскільки важливо як власнику кішки бути пильним і уважно ставитися до здоров'я тварини. Якщо ви помітили будь-які відхилення від норми, необхідно негайно звернутися до ветеринара. Раннє виявлення та лікування фібросарком може значно покращити якість і тривалість життя вашої кішки.

Часті запитання про фібросаркоми у котів

Прогноз і профілактика

Частота рецидивів досягає 70%. У деяких дослідженнях ризик рецидиву значно нижчий, коли велика площа хірургічного лікування виконується з відстанню 3 см під час первинної операції. Рівень метастазування відносно низький – 5%.

Якщо ви помітили вузлові зміни на шкірі або під шкірою кішки, слід негайно звернутися до ветеринара.

Вище наведено діаграму, яка показує типовий шлях лікування фібросаркоми у котів. Вона починається з розпізнавання симптомів, а потім ставиться діагноз. Потім розглядаються можливі методи лікування, які можуть привести до одужання тварини.

Ми сподіваємося, що ця інформація допоможе підвищити обізнаність про небезпеку та варіанти лікування фібросарком у котів і забезпечити найкращий догляд за вашими улюбленими домашніми тваринами.

Резюме

Фібросаркоми - це інвазивні злоякісні пухлини шкіри у котів, які виникають із клітин сполучної тканини. Ці пухлини не залежать від раси чи статі та зазвичай з’являються у віці від 8 до 12 років. Їх можна розділити на кілька типів, включаючи ін’єкційну, пов’язану з вірусом котячої саркоми (FeSV), внутрішньоочну посттравматичну та фібросаркому інших причин.

Симптоми фібросарком варіюються від великих, глибоких наростів до впертих, вузлуватих утворень, які можуть бути важко рухливими та виразковими. Ці пухлини часто розташовані на бічній черевній або грудній стінці або між лопатками.

Діагностика фібросаркоми базується на поєднанні фізикального обстеження, пункції або біопсії тканини та гістологічного дослідження. Диференційно діагностувати можна травми та інші пухлинні захворювання.

Лікування фібросаркоми передбачає кілька варіантів, включаючи хірургічне втручання, хіміотерапію та променеву терапію. Ці методи лікування часто використовуються в комбінації для досягнення найкращих результатів. Хірургічна резекція є найпоширенішою та найуспішнішою формою терапії та вимагає великомасштабного видалення пухлини з мінімальною відстанню 3 см у всіх напрямках.

Хіміотерапія та променева терапія використовуються для знищення залишкових пухлинних клітин і можуть використовуватися як доповнення до хірургічної терапії. Кожна з цих форм терапії має певні ризики та побічні ефекти, які слід враховувати під час індивідуального планування лікування.

Фібросаркоми мають високу частоту рецидивів – до 70%, хоча обширне хірургічне лікування може значно знизити цю частоту. Рівень метастазування відносно низький – 5%.

Таким чином, фібросаркома є серйозним захворюванням, яке вимагає ранньої діагностики та комплексної комплексної терапії для досягнення найкращих шансів на одужання. Доступ до кваліфікованої ветеринарної допомоги та готовність шукати різні форми лікування мають вирішальне значення для покращення прогнозу.

Нові терапевтичні підходи та майбутні напрямки досліджень

У постійному пошуку вдосконалених стратегій лікування котячої фібросаркоми постійно досліджуються нові терапевтичні варіанти. Особливу роль тут відіграють напрямки імунотерапії та генної терапії, а також застосування інгібіторів тирозинкінази.

Імунотерапія

Імунотерапія спрямована на використання власної імунної системи кота для боротьби з раковими клітинами. Це можна зробити, наприклад, введенням протиракових вакцин, спеціально розроблених для сенсибілізації імунної системи проти певних пухлинних клітин.

Генна терапія

Генна терапія досліджує можливість модифікації генетичної інформації ракових клітин, щоб пригнічувати їх ріст або викликати їх самознищення. Цей підхід все ще знаходиться на дуже ранній стадії досліджень і ще не знайшов свого шляху до клінічного використання.

Інгібітори тирозинкінази

Інгібітори тирозинкінази — це клас препаратів, спрямованих на припинення росту та поширення ракових клітин шляхом блокування специфічних сигнальних шляхів, необхідних раковим клітинам для виживання та проліферації. Це також дуже новий підхід, повний потенціал і ризики якого потребують подальших досліджень.

Важливо зазначити, що ці нові терапевтичні варіанти наразі все ще перебувають на стадії дослідження та ще не доступні для широкого використання в клінічній практиці. Проте є надія, що в майбутньому вони допоможуть розширити та покращити можливості лікування котів із фібросаркомою.

Література по темі

1. Моррісон, В. Б. (2012). Онкологія дрібних тварин . Ганновер: Schlütersche.
2. Еттінгер С. Дж., Фельдман Е. К. та Кот Е. (2017). Підручник ветеринарної внутрішньої медицини . Сент-Луїс, Міссурі: Elsevier Health Sciences.
3. Гольдшмідт, М. Х., і Хендрік, М. Дж. (2002). Пухлини шкіри та м'яких тканин . У: Meuten DJ, редактор. Пухлини у свійських тварин . Преса штату Айова. С. 45–118.
4. Withrow, S.J., & MacEwen, E.G. (2001). Онкологія дрібних тварин . Мюнхен: Elsevier, Urban & Fischer.
5. Тобіас К.М. та Джонстон С.А. (2012). Ветеринарна хірургія: дрібні тварини . Сент-Луїс, Міссурі: Elsevier Health Sciences.
6. Yager, JA, & Wilcock, BP (1994). Кольоровий атлас і текст хірургічної патології собак і котів . Лондон: Mosby Year Book Europe.
7. Хан К.А., Лежандр А.М. та Шоу Н.Г. (1996). Променева терапія неповністю видалених сарком м'яких тканин у собак . Журнал Американської ветеринарної медичної асоціації, 209(11), 2065-2066.
8. Seguin B, Leibman NF, Bregazzi VS та ін. (2001). Клінічні результати собак із пухлинами мастоцитів II ступеня, яких лікували лише хірургічним шляхом: 55 випадків (1996–1999) . Журнал Американської ветеринарної медичної асоціації, 218(7), 1120-1123.